День поїздки. Локі та Емілі вирушили на власний острів принца. Хоть вони майже прибули на місце призначення, Лафейсон і досі нічого не сказав дівчині. Всю дорогу вона старалася дізнатися куди вони прямують, але Бог мовчав, лише таємничо усміхався.
- Своїм мовчанням ти мене просто вбиваєш! - ображено мовила дівчина.
- Навіщо я буду псувати тобі сюрприз, якщо ти і сама все скоро побачиш.
- Ну я не можу так довго чекати!! Ти хочеш кудись мене вивезти і там залишити, і через це спеціально не кажеш куди ми прямуємо, щоб я потім назад дороги додому не знайшла?
Лафейсон підняв брови та голосно засміявся.
- Можливо, - прижмурився і хитро усміхнувся чоловік.
- Та ну тебе, нічого з тебе витягнути не можна!
- Годі тобі ображатися, ми вже на місці. Зараз все побачиш.
Підпливши ще ближче до берега, Емілі побачила розкішний будинок, в якому вони будуть проводити час разом. Зійшовши на берег, вони попрямували до будинку.- Ось це і є мій сюрприз, - з усмішкою сказав Локі, - довгожданий відпочинок на березі океану, де лише я і ти, і більш нікого.
- Ох, Локі! Це буде незабутній відпочинок!
Емілі кинулась в обійми до Бога. Міцно обійнявши принца, вона палко його поцілувала, а він в свою чергу обійняв її за талію та відповів на поцілунок.
- Принцеско, ти не проти прогулятись? - відірвавшись від поцілунку сказав чоловік.
- Ти ще питаєш, звісно не проти! Тільки дай мені хвилинку я переодягнусь.
- Так, звичайно, я зачекаю тебе на вулиці.
- Дякую, - швиденько доторкнувшись губами вуст принца Емілі пішла в спальню, місце знаходження якої вказав їй Локі, щоб переодягнутися.Привівши себе в порядок і одягнувши легке платтячко, дівчина вийшла на вулицю, де на неї чекав її коханий. Локі стояв на березі з чисто білого пісочку і дивився кудись за обрій, на сонце яке ось-ось поглине океан.
Непомітно для чоловіка дівчина підійшла до нього і взяла за руку.
- Ходімо? - Локі перевів свій погляд на дівчину.
- Так, ходімо.Закохані переплелись пальцями рук і помаленьку пішли берегом океану. Під кожним кроком пісок змінював свою форму, а хвилі швидко ховали під собою сліди їх присутності на острові. Майже всю прогулянку вони мовчали, лише обмінювалися поглядами і ласкаво усміхались один одному.
- Поплаваємо? - Лафейсон перервав тишу.
- Навіть не знаю...
- Так, я пішов у воду і тебе чекаю там же, - підморгнув принц.
Знявши з себе футболку Локі, зайшов у воду та пірнув.
- Вода просто чарівна, так що не барись там, а давай скоріше йди до мене, я чекаю, - забравши мокре волосся з обличчя назад, чоловік покликав кохану до себе.
Дівчина трохи постояла на березі і все-таки пішла у воду. Вона скинула плаття і заодно нижню білизну, щоб почувати себе вільно. Підпливши до Локі, Емілі стала поряд з ним і також милувалась заходом сонця, час від часу подивляючись на красеня який був біля неї.
- А знаєш, що я хочу зараз зробити? - хитро мовила вона.
- І що ж?
- Ось це!
Дівчина штовхнула чоловіка в воду.
- Ах ти ж, ану йди-но сюди, бешкетниця, - винирнувши з води Локі направився до Емілі.
- Ні-ні-ні, не хочу!
- Хочеш, не хочеш, а прийдеться!
- А ти спершу злови, - дівчина почала бризкати водою на чоловіка і відходити назад, щоб той не наздогнав її. Раптом його силует зник.
- Локі? - озираючись навкруги, вона покликала його, але відповіді вона так і не почула.
Несподівано Локі винирнув з води і підхопив її на руки. Від цього жесту дівчина трішки злякалась.
- Зловив, - засміявся принц, - тепер нікуди від мене не дінешся, принцесо.
- Я навіть і не старалась від тебе кудись діватися, просто хочу подражнити, побачити той вогник в твоїх очах, хочу щоб ти взяв мене під свій контроль, - шептала Емілі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Швидше, вище, сильніше!
FanficПереводячи подих після тренування, він дивився на те, як дівчина виконувала вправу, але принц не дивився на техніку її виконання, він більше вивчав очима рельєф її тіла. - Я щось не так роблю? - запитала Емілі, побачивши, як Локі дивиться на неї. ...