І ось я в останнє бачу Чеда. Я знаю ,що він мене до цієї пори кохає,проте я не можу відповісти взаємністю.
Я їду з другом Алекса. ми сиділи в повній тишині,що вона навіть дратувала. Я почала думати про турботу Алекса, кохання Стіва та пошлі шутки Джея. Як я їх люблю. За цей короткий час ми так поріднились. про Беккс... Навіщо ?! Навіщо ти мене врятувала??! Ти могла бути живою та жити з мамою! Пробач мені,моя люба, я тебе дуже люблю!!! Сама не замінила ,як холодна сльоза потекла по щоці. Це побачив друг Алекса:
-Не плач... все буде добре. вони будуть на свободі... доречі, мене звати Макс.
-Глор...- не встигла я закінчити,як він мене перебив
- я знаю ,як тебе звати. Мені про тебе Алекс все розповів. Навіть те ,що було зайве.- сміючись сказав Макс
Я дивилася у вікно та думала, як там хлопці. З цими думками , я заснула.
