3 день . Довгоочікувана зустріч

181 5 0
                                    

Сон
Я йду по Бреварду, ззаду на мене пригає Ребекка і ми сміємося як божевільні. Потім до нас приєднуються Алекс,Стів та Джей. Ми сміємося і тут вспишка і видно як Дезмонд стоїть і усміхається ,тримаючи пістолет на хлопців і Беккс. І тут чутно вистріл... 4 вистріла... Мої рідні , мої найкращі , вони вмирають... я кричу ,захлібаючись слізьми....
-Глорія!!!Глорія!!! Прокинься!!! - я відчуваю ,що хтось мене трусить. Я прокидаюся і бачу біля себе зхвильованого Макса.
-Що сталось?- питаюся я.
-Ти крачала і плакала у ві сні. Що тобі снилось?- зацікавлено запитав він.
- неважливо- тихо сказала я і побачила сумне обличчя Макса.
-Добре,пішли снідати.- сказав він і вийшов із кімнати .
Я вийшла і роздумувала про сон.
-Про що ти завжди думаєш?- вивів з роздумів Макс
-Про те, що зараз я в шикарний хоромах ,а хлопці біля тусклих стін та холодній підлозі.- відповіла я
-Не бійся ,скоро...навіть дуже скоро вони будуть з тобою.- сказав він
-Коли? Скоро? Як?- завалила питаннями Макса
-Еей!! Я всеодно тобі цього всього не скажу.- спокійно сказав хлопець
-Чого?-сказала я зі слізьми на очах.
-не плач...Я не можу сказати.-сказав неохотно Макс
-Але чого?
-Алекс сказав-сказав він ,опустивши голову.
Я встала із-за стола і пішла в кімнату,під крики Макса.Але я не чула,я була погружена в думки. Я сиділа на ліжку і дивилась в одну точку. Потім я почула,як відкриваються двері. Зайшов Макс. Але я не придавали цьому значення. він сів біля мене і обняв ,але я не відповідала взаємністю і сиділа нерухомо. Потім він заговорив:
-Я знаю твої почуття! Я також встрачав своїх рідних. Я в одну мить втратив маму, тата і маленького брата. Їх вбили... через мене... я ненавиджу себе!-сказав він і по його щоці потекла сльоза.я без слів повернулась до нього і обняла.
Ми сиділи в обнімку і мовчали ,але потім я заговорила:
-Я відразу ж впізнала в тобі себе по душі... Я також багато кого втрачала, я втрачала тих ,хто мене любив і досі любить. Я відчуваю себе сволоччю!- я почала плачати, а потім тихо сказала- краще б я померла...
- Навіщо?! Що Беккс померла марно?! Вона хотіла ,щоб ти жила! І ти будеш жити!!! Я не залишу тебе і ти не помреш!!!! -сказав він.
-Дяк...-лиш я хотіла сказати,як відчула ,що його губи покрили мої. І я відповідала взаємністю. але потім зрозуміла і відтовкнула його. я вибігла з дому і побігла в невідомому напрямку.
Я гуляла по парку(як я зрозуміла) і думала. Навіщо він це зробив? Щоб заспокоїти? Врятлі... А може і так? З такими думками я до йшла до відомому мені будинку. Я зайшла в нього і побачила як Макс сидить і п'є алкоголь з бутилки
-Глоія, нщо ти вткла- він не міг вимовити слова.
- віддай бутилку і йди спати- сказала я і почала піднімати його. "От кабан"-подумки стогнала я. Я до вела його до кімнати і він втрутився . Я пішла на кухню і побачила,що він випив 2 бутилки коньяка. Мдаа.... Я забрала бутилки і викинула їх. Я сіла на диван і включила телевізор. Там йшов ,якись серіал. він був дуже нудним, то я аж заснула...

Нова ГлоріяWhere stories live. Discover now