Детектив Кім в Україні

Початок молодого детектива Кіма

  Одного разу, на вулиці Іван Мазепа проходив молодий хлопець. На вулиці був літній день, жарке сонце світило прямо в очі та ніби через цього жарився асфальт, шум дітей й старих навколо. А сам той хлопець мав зелені очі, веснянки, кудряве руде волосся й одягнений він був у зелену клітчасту рубаху й у чорних широких шортах, а на ногах виднілися білі кросівки. Він тільки недавно завітав у бібліотеку та читав книгу звідтіля. Книга була дуже пошарпана, порвана, стара та й пахла пилю, а обкладинка, зовсім, неприваблива, але молодого парубка це не хвилювало. Молодий продовжував читати історію про надзвичайного детектива Еркюля Пуаро, авторки Агати Крісті. У історії було розказано про вбивство у східному експресі, де убивство було зроблено не однією людиною.
  Тільки-но дійшовши до своєї квартири на вулиці Республіканська, хлопець закінчив читати. Рудий зайшов через коридор і вітальню у свою кімнату, та й завалися з книгою на постіль. В його голові були й вирували багато питань, які торкнулися самого його серця. Він шукав їх, але все було прочитано й зрозуміло, але все марно йому було неспокійно на душі. Він дивився на білу стелю, потім глянув на стіну біля білих дверей, а на стіні висіли його маленькі картини і фотографії його з сім'єю.
  Мати Мілена закінчила готувати та й пришла до нього в кімнату, спитати чи буде він їсти, на що не отримала очікуваної відповіді та й ще отримала буркання від сина. Його мати Міла мала світло-сині очі, світлі волосся й майже не помітні веснянки. А одягнена вона була у домашні рожеві штанці і ще у рожеву сорочку. На справді, Кім не хотів їсти, хоча б не був би проти випити чашечку зеленого чаю та лягти би спати у світлий літній день.
  Його матуся пішла займатися домашніми справами у вітальні, а сам він пішов на кухню. Кухня була маленькою, але мала ця кухня: дорогі нижні й верхні тумби із Італії, чорний маленький холодильник із Німеччини й навіть, сірий тостер був із Європи, також дорогий, поли - світло сірий ламінат, а шпалери - світло-сині. Спробувавши чи теплий, чи холодний чайник, він підняв кришку заварника та залив, щоб заварився зелений чай. Звук з під'їзду ніби розбудив хлопця з вічного сну, це й звук значив, що друга його мати - Олеся пришла додому.
  Мати Олеся - графічна дизайнерка, письменниця й композиторка, навіть трішки репетиторка. Вона мала різного відтінку зелені очі, сильні руки, руде волосся. Одягнена була у костюм, так як працювала у офісі, на компанію " GamesUA".