Ніч під сакурою~

Розділ 2 |• 2 сторони •|

1 |• Фізичні і моральні шрами •|

-Давай, ставай над ванною, зараз я відтеру цю бридоту  з твоєї башки,- Піковий король легенько взяв Зонтика за його ніжне волосся і нахилив над ванною
-П-пік... Не потрібно! Я-я с-с-сам можу в-вимити фарбу... Я вже з-звик до цього...,- Хрестовий валет явно соромився того, що йому хтось допомагає. Йому було і приємно, і страшно водночас, бо Піковий ніколи не проявляв до нього якоїсь уваги...
-Та годі тобі вже! Мій валет над тобою постійно знущається, а ти це терпиш!
-Я-я справді м-можу сам...- Відмахувався Зонт

Рогатий таке враження не чув синьоокого, бо намагався розділити дві прядки, які були всі у фарбі.
-Що він на тебе вилив?! Це якась фарба, яка швидко засихає?! Аргх...
-Не знаю...
-Вона вже підсохла, і тепер у тебе волосся злиплося! - Пік сердився не на Зонтика, бо той нічого вдіяти не міг, а на Вару, який так безвідповідально вчинив... Чому саме йому дістався такий тупий валет?!

Було видно, що король був взагалі не досвідчений у митті голови, бо у нього взагалі не виходило вимивати фарбу, як би він не намагався акуратно вимити весь цей бруд з Зонтикової голови, але фарба не піддавалася.
-Пік, давай я тобі допоможу... Повір, я вже не раз таке робив...,- Зонтик почав почувати себе сміливіше, бо зрозумів, що Рогатий нічого поганого зробити йому не хоче, та й настрій у короля був доволі гарний... Принаймні так здавалося...
Зонтик взяв шампунь і намилив кінці однієї прядки, щоб вимити фарбу, вміло розділив її і потер руками. Видно було, що це він робив вже не один раз.
- Я хоча б допоможу... Дуже дивно, але нормально мити голову я ще не навчився...,- Піковий король був явно присоромлений тим, що його в чомусь перевершили, тому він вирішив допомогти Зонтику, тримаючи душ над його головою, щоб тому було не сильно важко.
Раптом вода почала набувати кровавого кольору.
- Що це в дідька таке?!- Пік подивився на ванну, а тоді його погляд упав на плече Зонтика,- Де ти так... Як...
-А... Це?..- Розгубився валет- Це Вару... Коли на мене впала банка, вона чирконула мене по плечу... Все нормально... Правда...
- Давай я тобі допоможу?...
-Ні... Не треба... Я сотні раз це робив сам... Дякую..
- А якщо я кажу, що без цього я тебе не відпущу?... Я тобі допоможу і навіть не сперечайся зі мною! - Пік взяв рушник, вимкнув воду і витер голову Зонтика- На, тримай, замотайся в рушник.
Зонтик обмотав свою голову, вони вийшли з ванни. Посеред коридору там, де відбувся "жарт", все ще була зелена пляма, яку відтирав Куро, а Габріель сидів біля неї і довбав її пальцем.
- Габрі... Що ти робиш?... - Подивився на того спантеличено Куромаку.
- Я? А, що я? А... Що я роблю? Щось не так?
- Забудь... Займайся далі тим, чим хочеш...
Пік схватив Зонтика за руку і повів далі, на них спантеличено кинули погляд бубновий валет і хрестовий король, але не сказали ні слова. Пік відчинив двері своєї кімнати, Зонт ще ніколи там не був, мало того, ніхто з клонів там ще не був!... Пік нікого туди не підпускав.
- Сідай на ліжко, я зараз тобі перемотаю плече...,- Король вийняв аптечку і відкрив її. Звідти він дістав перекис водню, ватку і бинт.
- Я чесно можу зробити сам... Ти і так багато для мене зробив... Не переобтяжуйся...
- Сиди! Мені не важко, я зроблю це швидко, що тут такого?...
Зонтик вирішив не сперечатися, бо як не крути, а йому було приємно, що про нього піклуються, нарешті хоч хтось проявляє до нього небайдужість... Хоч і в такій формі...
Пік обережно вилив перекис на ватку, на подив у нього це виходило дуже вміло...
- Зараз буде трішки боляче, потерпи, мені потрібно обробить рани...
Він ніжно приклав ватку зі спиртом до Зонтикового плеча і протер його. Зонтику було не боляче, а навіть приємно, бо хоч хтось про нього піклується...
Пік повторив свої дії ще один раз, а потім взяв бинт і легенькими рухами перемотав рану.
- Ну все, можеш іти, все готово.
- Дякую... Мені дуже приємно, що ти зробив щось для мене... Чесно...
- Завжди будь ласка)
Валет вийшов з кімнати, а Рогатий так і залишився думати про нього, а також про те, як він буде виховувати свого валета... Бо без покарання він обійтися не зможе. Вару багато чого робив поганого для всіх, але найбільше він діймав Зонтика...