Моїм п'яти елементам не вистачає тебе / My five elements lack you

5. Дитина

Якби це були просто сни, можна було б стверджувати, що це тому, що Руан Юньцзе надто нервувала. Але шматок шкіри, відірваний від її живота, очевидно, не можна було так просто пояснити.

Закінчивши розповідати Руан Юньцзе дістала з сумочки дамську сигарету, і втягнувши в себе плечі, закурила. "Містер Лінь, це, що це за штука? Чи можна мене врятувати?...Мені лише двадцять з лишнім, я не хочу вмирати. "

Лінь Чжушуй нічого не сказав .

Лінь Чжушуй, здавалося, дійсно не збирався приймати це прохання, і бачачи це, Руй-ге трохи стривожився. Він сказав: "містер Лінь, я благаю вас, будь ласка, допоможіть мені, хоча б заради мого батька... "

Ким саме був батько Руй-ге, залишалося загадкою, але Лінь Чжушуй тихо зітхнув і врешті-решт погодився. "Добре" 

Очі Руй-ге і Руан Юньцзе загорілися в одну мить. Він сказав: "тоді, тоді, коли ви вільні?"

Лінь Чжушуй сказав: "Це не можна відкладати. Замовте квитки на літак сьогодні ввечері щоб прилетіти туди вже завтра."

Руй-ге кілька разів сказав "Добре", схопив свій телефон і почав домовлятися .

Чжоу Цзяюй спочатку думав, що з цього моменту це не буде мати до нього ніякого відношення, але сталося так, що Лінь Чжушуй раптово повернувся і сказав Шень Іцюну і Чжоу Цзяюю: "ви обидва поїдете за мною".

Шень Іцюн схвильовано ляснув Чжоу Цзяюя по стегну.

Половина його ноги оніміла від ляпаса. Чжоу Цзяюй зціпив зуби і сказав: "але, містер Лінь, я нічого не знаю..."

Лінь Чжушуй злегка сказав : "Якщо ти не знаєш, вчися".

Чжоу Цзяюй:"... Добре."

Шень Іцюн не розумів уникливого настрою Чжоу Цзяюя. Він пристрасно бажав бути поруч з Лінь Чжушуєм кожен день.

Джі Ба також радив Чжоу Цзяюю проявити ініціативу, кажучи, що такого роду ситуації виникають рідко, і завжди корисно дізнатися більше.

Чжоу Цзяюй таким чином був переконаний і слухняно піднявся наверх, щоб почати збирати свій багаж. Насправді йому особливо нічого було упаковувати, тільки якийсь одяг і засоби особистої гігієни, він запхав їх в рюкзак, який дав йому Шень Іцюн.

Руй-ге швидко приніс їм квитки на літак, сказавши, що їх рейс близько шостої вечора.

Тієї рішучості, з якою прийшла Руан Юньцзе, ніде не було видно. Тепер вона була слухняною, як кролик, притискаючись до Руй-ге, навіть виглядала досить делікатною і жалюгідною.