Частина 1

133 9 5
                                    

Сьогодні особливий день, день народження мого хлопця. Ми разом вже 2.5 роки, я,навіть, думаю, що одного дня ми будемо заручниками парних колець. Познайомились ми в одному з місцевих клубів, чесно кажучи, я не знаю як я опинилась там. Я не була фанатом клубів і гучної музики. Я б краще обрала спокій, гарячу каву, чудову книгу, дощ за вікном та легеньку музику, але саме в той вечір Лія, моя найкраща подруга, потягнула мене в клуб. Логан був високим, худощавої статури, блондином, голубі очі. Я зразу звернула на нього увагу, хлопець був мрією багатьох дівчат. Коли в клубі ввімкнули повільну музику, хлопець підійшов до мене та запросив на танець, а потім ми разом покинули приміщення та пішли гуляти під темним небом, а потім почали зустрічатись, хоча відбулося все так спонтанно, що я не встигла оговтатися, як в мене появився хлопець. Звісно, мені не подобалось, що багато дівчат пускали слюні по ньому, але я завжди була впевнена в ньому. Він ніколи не давав мені шансу ревнувати його. Та і я не була з таких дівчат, що будуть битися за хлопця, аби він тільки був зі мною. Якщо любить ніколи не зрадить коханій. А якщо зрадив, тоді не любить.
Сьогоднішній вечір ми вирішили провести в одному затишному ресторані, адже 25 не кожен день виповнюється. Подарунок я, звісно, купила завчасно. Я добре знала, що він хоче, а отже проблем з подарунком не було.
Я одягнулась в червону сукню, що діставала до самих моїх кісточок. Рукава хоч і були довгоми, але сукня була легенька. Літо було в самому розпалі, тому холодно мені не мало бути. Виріз був елегантною буквою V, що ідеально підкреслював мої груди. Звісно, червоні підбори та червона помада, я не можу сказати, що я була сильним прихильником червоного, але в цей вечір я хотіла виглядати на всі 100. Ні! На всі 1000.
З Логаном ми домовились, що приїдемо окремо, оскільки його очікували порядком раніше, щоб узгодити все, та і можливо хтось з гостей захотів би приїхати раніше, а я тим часом направилась в перукарню, щоб привести своє каштанове, довге волосся в порядок.
Закінчивши із зачіскою, я ще раз оглянула себе в дзеркало. Хоч я і була дівчиною в тілі, але сьогодні я виглядала на всі 20000. 
З перукарні я зразу направилась до ресторану, адже хотіла без лишніх очей привітати його. За лічені хвилини я добралась до ресторану. Він був великим, затишним з просторою терасою. Логан народився в забезпеченні сім'ї. Його батько володів власним бізнесом, тому йому не було проблеми, аби влаштувати сину таке свято. А я була дівчиною, яка привикла досягати вершин самостійно.
Я зайшла в ресторан, але Логана не було в головному залі, я подумала, що він допомагає з тортом, оскільки той не мало важив. Я вирішила подивитись чи з макіяжем все гаразд, тому направилась до туалету.
В дзеркало я так і не заглянула, як тільки я зайшла в туалет побачила "чудову" картину. Посеред туалету, навпроти дзеркал, стояв Логан і якась витончена брюнетка. В хлопця штани були спущені нижче колін, а дівчина стояла тільки в спідній білизні. Я одразу все зрозуміла. Мене ніби на долю секунд паралізувало, але я одразу прийшла в себе. Я не могла повірити. "Як? Як таке могло статись? Невже він мене не кохав? Невже я йому ніхто?" Тільки такі питання пролітали в моїй голові, але єдине, що я змогла сказати було наступне
- Як довго?- запитала я
- Дакота, ти все не правильно зрозуміла, дай мені пояснити.- тараторив хлопець
- Як довго?- повторила я
- пів року - відгукнулась брюнетка
"От нахалка" подумала я, але в голос сказала інше
- Він хоч раз сказав тобі про мене?
- Казав, але хіба це зможе притупити палкі почуття, які він відчував тільки зі мною, а ти для нього була, є і залишаєшся ніким. Тим більше хто таку зможе покохати- сказала дівчина та демонстративно поцілувала його в губи
Логан стояв і нічого не говорив, мені стало так жаль того часу, так жаль тих сил, так жаль тих старань, що я потратила на цю людину, а він стояв і нічого не говорив
Я підійшла до Логана та  вдарила його по щоці.
- Надіюсь вона зможе зробити тебе щасливою - кинула я йому на кінець, кинула пакет з дорогою елімітованою фігуркою йому під ноги, а та в свою чергу з грохотом розбилась. Я вийшла з туалету, брюнетка шось кричала мені в слід, але я нічого вже не чула. В голові було пусто. Серце стукало так ніби готово було вирватись. В горлі пересохло, а перед очима тільки одна картина

 

Домінуюча Гордість Where stories live. Discover now