Від ненависті , до кохання один крок

2

"Невже я тут , дядя сказав , що по мене приїде чорний матовий Феррарі з *****такими номерами. А ось і він . Я така втомлена , зараз впаду , треба скорше сісти"
- Добрий день ви Міс Браун?
Переді мною стояв чоловік сорока років з густою бородою , в солідному чорному костюмі. Напевне на голову вищий від мене і в раза три мускулистіший.
- Так , але можна просто Кет.
- Мені сказали називати вас Міс..
- Добре я зрозуміла .
- Сідайте , ми спочатку їдемо до Країнів .
- Так .
- Це було утвердження
- Нехай буде по вашому.
Він усміхнувся , ніби очікував більшого . Напевно думав , що перед ним буде стояти накачана напів жінка , тридцяти років .
Коли ми сіли в машину я вирішила зав'язати з ним розмову.
- Ви очікували від мене іншого , чи не так ?
- Так , я думав ви накачана жінка тридцяти років.
- Я не стараюсь справити на вас своє враження , я більше люблю діяти. Але мені все таки інтересно , вас не попередили , хто я , чи скільки мені років ?
- Мені не привикли розказувати інформацію , я просто водій .
- Я зрозуміла.
- А я зрозумів , що ви якась важлива шашка в світі Мафіозі.
- Ви праві , але розказувати , хто я вам не буду . Бо це обернеться для вас смертю при прибутті на місце.
- Ви праві , і на свій молодий вік досить розумні .
- Мені дев'ятнадцять
- Я так і думав. В мене ж дочка і їй так само.
- Раз у вас є дочка пропоную вам звільнитись , я зроблю так щоб вас не вбили після звільнення.
- Я звичайно дякую , але це не найкраща ідея , мене всеодно хтось прикінчить.
- Робіть як хочете .
І після цього повисла тиша , я її не соромилась , вона навпаки мені досить подобалась і я змогла заснути.
- Ми приїхати , прокидайтесь.
- Я вже. - Протерши очі сказала я .
- Виходьте ,чемодани ,  я поставлю в тим часово оброблену для вас кімнату.
- Як забажаєте .. Доречі як вас звати?
- Містер Метью.
- Дякую вам.
Як тільки я вийшла з машини , побачила велику віллу , красивого оздоблення. Вона була дуже вишукана і велика.
- Заходьте .
- Я чекала на вас , самій якось не зручно.
- Ви дуже вихована.
- Батько навчив.
Коли я зайшла в середину на мене одразу накинулася якась дівчина , напевне мого віку , маленький хлопчик обійняв мене за ногу , якщо чесно я була здивована.
- Ну все діти відпустіть дитину.
- Добрий день , я Кет Браун.
- Як згадую це прізвище зразу мурашки ходять по шкірі , твій тато був великим.- ні звідки взявшийся чоловік сказав мені такі слова.
- Напевно не настільки раз загинув.
- Він би сказав так само.
- Що ми про минуле Брайн . Я Зара , дружина Брайна .
- Мені ці імена поки що нічого не дали.
- Я колишній очільник мафії , а це моя дружина можеш звертатися до нас на ти і по імені , будь ласка.
- Як скажете .
- Це мій молодший син Джульярд , що досі не відчіпить твою ногу , йому три і він досить дружелюбний .
- А я Сара , мені також дев'ятнадцять і я йду в той самий університет , що і ти. В мене ніколи не було подружок , тому я дуже рада що ти приїхала. - і що саме головне вони всі були такі раді , що я не відчувала тут ніякого підвоха.
- Стільки інформації. Я також дуже рада зі всіма вами познайомитись.
- Ми тоже сонечко , ти будеш як друга донечка для мене.
- Я з'їду , як тільки мені дадуть кімнату в гуртожитку.
На лиці Сари на секунду пропала усмішка , але вона швидко зібралася.
- Давай я тебе проведу в твою кімнату і покажу ще про двох своїх братів.
- Як хочеш.
Коли ми піднімалися по сходах я дізналася , що в неї є ще два брати один з яких головний мафіозі Джейк , а другий Роберт  також в команді Мафії. Сара розказала , що тато сказав їм , щоб самі обрали між собою і добавив , що можуть вбити один одного , але обійшлось без цього. Ніхто не знає як вони обрали хто яку роль буде мати , але зараз вони не тільки брати а й хороші друзі.