Це щось більше ніж любов

Це лише початок

Іві проснулась і встала з ліжка . На стільці вона побачила одяг там була записка.
«Я відкопала речі, які тобі підійдуть твоя Ваня»
Дівчина не дуже перебирала речима тому оділа:

☁️Іві : - Це краще ніж нічого. Щей в моєму стилі)
У записці було вказано де ванна ,ледь не загубившись ,але вона туди добралась.
Іві повернулась в кімнату і якраз вчасно.
У двері постукали
Пятий: - Це Пятий можна зайти?
Іві: - Так заходь.
Він відкрив двері ,зайшов в кімнату і сів на стілець поки Іві сиділа на ліжку.
Пятий: - Який план на сьогодні?Чи ти думаєш я все маю робити сам?!
Іві: - Чого кричати? Я теж можу. Ні я не мастак придумувати плани) і з чого ти взяв ,що я тобі буду допомагати?
Пятий замовчав здається він в перше сказав лишнє і більше не мав чим доповнити.
Пятий: - Можливо ти вернеш своє тіло?
Іві: - От можеш ,як хочеш людину замотивувати)
...
Вони весь день шукал власника ока- протезу.
І у вечері вони пішли в кафе.
Офіціантка: - Що замовляєте?
Пятий: - Каву ,а цій дівчині чай з..
Іві: - Обліпихи, з апельсином будь-ласка)
Офіціантка: - Ви така мила пара)
Пятий: - Ми не пара!
Офіціантка подала замовлення .
Іві: - Можна млинець з нутеллою та бананом)
Поки жіночка пішла його робити появились не дуже хороші гості.

Як на диво Іві просто сиділа і пила чай,Пятий ж почав свою вечірку з ними.
Було багато крові,але Іві продовжувала сидіти і попивати чай. До моменту поки їй не вистрілили в чашку. Тут дівчина не стала більше сидіти ,вона піднялась і її очі загорілись червоним :

І одним рухом руки в того хто прострілив чашку відрізало голову,так сталось і з рештою.
Пятий: - Що за хu.ня? Як ти це?
Іві: - Яж казала переміщення це дар ,а подарунок від моєї мами це відьомське прокляття(люблю українську міфологію)
Це вже не дар ,а сила також у мене залишився лише один туз в рукаві . Надіюсь я не прогадала і вчинила правильно.
Пятий: - Ти тільки ,що нас врятувала ,звісно ти вчинила правильно?!
Іві: - Я про те ,що ти дізнався про мою силу.
Агресія і єдкі відповіді Пятого плавились лише біля Іві вона завжди находила ,що відповіси також її спокійності могли позаздрити усі, така як ріка завжди в своїй течії.
Пятий: - Я думаю на сьогодні пригод достатньо - і він телепортнувся скоріш за все в академію.
☁️Іві : - От гнида кинув !
Дівчина швидко втекла з кафе десь чим по дальше.
Через пів години вона дійшла до академії.
Іві: - Всім хай я тут!
Пятий: - Чому та довго?!
Іві: - Так ти мене кинув ,а міг і телепортнути(
Вона пройшла повз нього і сіла біля Вані.
Ваня: - Тобі дуже йде той костюм ,який я тобі дала.Слухай я маю ,ще речі які для мене занадто малі ти не проти ,як що я віддам їх тобі?
Іві: - Дякую,було б чудненько) - і вона обняла Ваню.
Іві: - Чесно кажучи я змучена ,я піду ,ви не проти?
Всім було наплювати.
Іві: - Окей)
Вона удалилась з вітальні .
В кімнаті:
Дівчина почала медитувати ,як не як за допомогою медитування вона могла накопичувати енергію,яка допомогла б їй переміститись з відси у всесвіт.Нажаль енергії було дуже мало і через її мале тіло енергія накопичувалась дуже повільно,але Іві не здавалась.
Десь о 00:20 Іві змогла заснути.
...
Ранок почався зі сімейних зборів
Іві оділа те у чому тут появилась:

У вітальній:
Лютр: - Я думаю ,що мама щось приховує!
Клаус: - Вона робооот.Що вона може приховувати?
Елісон: - Я згідна з Льтором.
Ваня: - Я з Клаусом погоджуюсь.
В кінцевому результаті робота-маму відключили ,а Дієго впав у депресію. Іві намагалось підбадьорити його ,але коли одна людина чогось хоче ,а друга ні результату не буде.
В кімнаті Вані:
Ваня: - Іві у мене з'явився хлопець його звати Леонард)
Іві: - Я дуже рада за тебе ,удачі.
☁️Іві: - Яка нафіг удача ,потрібно бути на сторожі у мене він не викликає приязності.
Вони ще трохи побалакати з Ванею і розійшлись.
У вітальні:
Нікого не було окрім Лютора по його погляду можна було зрозуміти ,що йому боляче?