Лютий, 1993 рік
Вітальня Слизерину була наповнена святковим хвилюванням. У повітрі відчувався незвичний для підземелля аромат шоколадних цукерок і какао. Дівчата збилися в куток і шепотілися, позираючи на хлопців. Старшокурсників не було. Вони всі пішли на восьмий поверх, куди дітей не пропускали.
— Кому підпишемо листівки цього року? — задерикувато спитав Теодор.
Він кинув перед хлопцями купу зачарованих рожевих валентинок. Хмара блискіток піднялася вгору від удару об стіл.
— Буе-е-е-е, ці дівчата! — скривився Блейз, ніби його зараз знудить. — Не розумію, за що їх можна любити! Вони ж такі... противні!
— А Кребб в минулому році отримав валентинку від Булстроуд, — єхидно сказав Ґойл. — Ви ідеальна пара! Вінсент і Мілісента — наречений і наречена!!!
Засоромлений Кребб вскочив і накинувся з кулаками на Ґойла, що гиготів. Вони кубарем покотилися по зеленому килимі між диванами, змітаючи все на своєму шляху. Драко ледь встиг схопити свою чашку з какао.
— Знову намагатимешся подарувати листівку тій патлатій ґриффіндорці? — шепнув Тео.
— Фу, Теодоре, не говори нісенітниці! — копіюючи тон батька, діловито заявив білявий хлопчисько.
— Пройшло кохання, пов'яли помідори? — веселився Тео.
— Що за маячня? — міні-Малфой із зализаною зачіскою штовхнув друга в плече. — Батько розповідав мені, що вона бруднокровка. Тео, її батьки маґли! Вона не достойна моєї уваги.
Теодор невпевнено скривився (він же так повинен реагувати?) і отримав у відповідь схвальний погляд.
— І що тільки цей Поттер знайшов у ній? — замислено вигнув брови Драко і допив вміст чашки.
Юний незміцнілий розум не міг протистояти встановленим рамкам дорослого. Він не міг усвідомити, що неприємні відчуття всередині — це не огида до бруднокровки, а бурхливе протиріччя між тим як потрібно і як хочется.
Потім Драко перетворить своє бажання, котре виривалося назовні, але засуджувалося його непорушним авторитетом, у знущання і насмішки. Щоб хоч якось привернути її увагу до себе.
— А ти кому підпишеш? — за декілька хвилин роздумів запитав Драко у Теодора, що виводив літери пером.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Громовідвід
FanfictionДрако припіднявся, тримаючись закривавленою долонею за обличчя, і, хмурячи брови, сірими, повними болю очима буравив пару перед собою. Його друг гладив ґриффіндорку по спині, заспокоюючи схлипування, і пильно вдивлявся у Малфоя, наче хотів переконат...