POV Техен
Ми прибули до лікарні, цілу дорогу я міцно обіймав Чонгука, плачучи. Що ж я наробив? Цей хлопець узяв Гуки на руки і ми побігли до лікарні. Там чекав батько та тато, які з шоком дивилися на підлітка.
- Ложіть, - підкотили кушетку і одразу туди поклали Чона.
- Чіміне, впораєшся з його коліном?
— Подивимося, — насупився тато і повіз із батьком Чонгука в операційну. Я не міг заспокоїтися і ходив туди-сюди, але Джин намагався його заспокоїти. Я сів на лаву поряд з тим хлопцем, що був із Чоном.
- Адже ти один із тих бандитів, що влаштовують бої, - Хо схопив бету за футболку і, піднявши, почав смикати.
- Нічого, ти втік звідти, а я тебе здам. Будь впевнений .
- Пане Чон, прошу послухайте мене, - спокійно сказав хлопець. - Я Сухо, тренер Чонгука.
І тут цей Сухо отримав від Хосока прямо по обличчю. Бета впав на лаву і тримав місце удару, а Джин тримав Хосока, щоб той не зламав кістки.
- Хосок, навіщо ти так? - Я встав між хлопцями. - Він врятував Чонгука. Якби Гук залишився там, то ми пізно приїхали б до лікарні. А тим більше Сухо Гук точно довіряє, адже він, – я показав на бету; - Допоміг.
- Ага, тренер для бою, прикольно! Якби він не почав тренувати Чонгука, то всієї цієї гребанної ситуації не було! - прогарчав Хо, ледве вибравшись із рук Джина.
- Якщо кого звинувачувати в цій грібанній ситуації , то це мене !
- Я винен, що відшив Чонгука, що попросив підвіску, що не зміг нормально поговорити. Я винен !
- То чому ти досі тут? - вигнувши брову, спитав Хосок, якого зі спини обійняв сумний Джин.
- Ти настільки байдужий?
- Я ...- очі забігали, а також набралася волога. - Ні ... Мені боляче дивитися , я зрозумів свою помилку пізно і ... Вибач , Хосок .
- Ти зараз знущаєшся? Ти вибачатись повинен перед Чонгуком, а не переді мною!
Я хотів ще щось сказати, але тут вийшов батько. Він глянув на нас і одразу підійшов ближче, а ось у Хосока затремтіли руки.
- Не хвилюйся так, Хо, - батько поклав руку на плечі альфи.
Чімін оглянув коліно і все виправив.
- Травм сильних немає, у деяких місцях синці, а на обличчі кілька подряпин.
А що з коліном? - спитав Джин, адже Хо не міг нічого сказати через шок.
- Сильний вивих. Довелося оперувати,- опустивши очі в підлогу, сказав батько. - Але місяць проходить у гіпсі та туторі (фіксатор для коліна), а потім буде як огірок.
- Спасибі, - прошепотів Хо і сів на лаву.
Батько глянув на мене і показав головою на знак заперечення. Я зразу все зрозумів... Він розчарувався в мені, як і тато. Сам винен .
- Коли прокинеться, то можете зайти. Вам скажуть - батько кивнув і пішов.
Хосок тихо плакав, бо міг позбутися найдорожчої і єдиної людини. Добре, що він зараз має Джина, який заспокоїть його.
Наступного дня ...
POV Чонгук
Я розплющив очі і відразу побачив білу стелю . На думку приходили моменти з учорашнього дня: бій, Сухо, поліція, Те. Не помер, вже тішить. Я повернув голову в бік І побачив, що в дверному проміжку стоїть шокований Хосок, а поруч Джин та Сухо.
Хен одразу підбіг до мене і обіймав, цілував щоки, трохи плачучи. Джин погладив мене по голові і говорив різні, заспокійливі слова.
- Все, хен, задушиш. Фу, слинами своїми розмазав мені по обличчю, - Хо засміявся, як і я, хоч на губі рана і боляче.
- Сухо, привіт!
- А ти як сюди зайшов? - шикнув Хо, за що отримав від мене пальцем у бік.
- Гей, віе теж співучасник.
- Сухо мій друг і тренер. До того ж він мене врятував з рингу, - я посміхнувся і бета одразу мене обійняв, вибачаючись.
- Ну, Сухо. Ти чого ? Не люблю, коли ти такий хлюпок.
- Гей, старших не підколюй - засміявся Хо і сів на стілець поруч з ліжком, витираючи сльози.
- Як ти почуваєшся, Гукі?
-Ox, коліно сильно болить, - захникав я і хотів поворушити ногою, але не вийшло.
- Не сіпайся, там гіпс, сказав Джин - ставлячи переді мною миску з їжею. - Їж, тобі сили потрібні, щоб далі бігати.
- Дякую, - я посміхнувся і оглянув кімнату.
- А де Техені ~?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Я не малюк💫 <Закінчений>
FanficAU омегаверс із міткою. Хто ж знав, що альфі Чон Чонгуке попадеться милий і такий гарний омега. Як завжди є одне "АЛЕ" Цей омега старший за альфи на 6 років