Знаєш, я стукала-стукала,
А ти такий ватяний-ватяний,
Твої поламані ребра
Не рощуміють натяку.
Мою останню віру
Топчуть стирильні бахіли....
(пісня "Пам'яті мало)
Квіти донизу схилилися, Вітри подалі летять: Мари в долини спустилися Тяжкими кроками ходять, Руки довколо розводять, Думи сумнії гудять.
Тихо щебечуть пташки, У світлий ранковий час. Можна почути, як важко Дихає ліс коло нас. Затихли всі звуки бою, Більше ніхто не кричить. Десь там, далеко-далеко, Чуєш, як щось гуркотить: Там, по залізним рейкам, Поїзд додому спішить.
Як не було би нам важко, Залишив там багатьох. Там, в окопах і баштах, Залишився темний смог. Діти і люди в підвалах, Сирени гудуть навкруги, Тихими ночі не були З самого початку війни. Залишив все там, І від'їхав, у дальній, далекий путь, Везучі з собою поміч, Для тих кого не спасуть.
Квіти догори піднялися, Маки у полі цвітуть, Мари у небі сховалися: Поки сюди не прийдуть. Матері живих встрічають, Що бились у тій війні. Ворога ми подолали Ціну важку відвалив. Десь прокричав ворон, Там, де бої велись. Тихий і мирний сором Війна та залишила скрізь.
К сожалению, это изображение не соответствует нашим правилам. Чтобы продолжить публикацию, пожалуйста, удалите изображение или загрузите другое.
