Вечірка була у самому розпалі. Фелікс щойно зайшов до будинку, а голова вже йшла кругом від натовпу та суміші ароматів: алкоголю, диму, парфумів. Він заїхав додому, перевдягнувся та залишив байк, вирішивши, що після алкоголю (а пити сьогодні він точно буде) сідати за кермо не ліпша ідея.
Він не зміг одразу знайти друзів у натовпі, а тому написавши повідомлення у загальний чат, що він приїхав, направився до імпровізованої барної стійки. Перший шот текіли навіть сліду після себе не залишив, тож Фелікс налив собі ще один та повернувся в бік центру кімнати, де танцювало десятки два людей. Вже підносячи шот до рота Фелікс просто закляк від побаченого.
В натовпі окремо виділявся Хьонджин. Високий, граційний, чорна напівпрозора сорочка підкреслювала кожен рух. Він відчував кожен такт, кожен біт музики. Його рухи гіпнотизували, магнетично притягали до себе. Тож не дивно, що майже всі на танцполі тяжіли до нього. Темне волосся спадало на обличчя, акцентуючи увагу на двох речах. Перша – це губи. Пухкі, чуттєві, привідкриті. Видно було як вони рухались, Хван пошепки повторював текст пісні. Друга – очі. Більшу частину танцю очі були закриті, але коли все ж відкривались, то погляд вражав. Погляд повний емоцій, сили, пристрасті та вогню. Він почергово дивився на кожного ніби шукаючи щось.
Зачарований цим дійством Фелікс не одразу помітив, що пісня скінчилась, а палаючі очі зупинилися на ньому. Вже наступної миті Хьонджин яскраво посміхнувся та попрямував до Фелікса, а той не знайшов кращої ідеї, аніж втамувати раптово виниклу спрагу текілою.
– Ти таки прийшов, – від щирої радості в голосі друга Фелікс також почав посміхатися, хоч втома і не давала йому повністю розслабитися.
– Як я міг засмутити свого хьона, – сказав Фелікс та засміявся.– Я багато пропустив?
– О ні, все тільки починається. Але наші дві дружні капібари, ті що Хан і Мінхо, вже здається перезнайомились з усіма і здається випили с кожним.
– Я навіть не здивований, – Фелікс надто добре знав своїх друзів.– До речі, виявляється ти круто танцюєш. Чому лише зараз про це дізнаюсь?
– А був привід? Та й куди мені до неймовірного Ліксі,– засміявся Хьонджин, а Фелікс в удаваній образі надув губки. – Що? Не дивись так на мене. Я чув історії про те, як ти можеш танцювати, якщо того захочеш. І я планую побачити це сьогодні.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Демон помсти
FanficФелікс звичайний студент. Навчається, відпочиває, розважається. Але іноді він змінює маски. І стає злішим та жорстокішим.. І здавалося, що в безодні помсти та ненависті немає місця почуттям, окрім люті. Але це лише здавалося.. Чи змарніє любов у нен...
