Strange miracles

12

Ага так,спати я пішла,яке спати,звісно ж я не зможу заснути.Всю ніч буду думати про Колю і Давіда,як його б краще зробити…
Наступного дня ми як і планували поїхали до батьків яких я була просто неймовірно рада бачити.З того моменту як я переїхала в Португалію наше спілкування похитулось,кажучи прямо ми перестали дзвонинити один одному і писати також,лише в якихось особливих випадках.Але мені це не завадило любити їх меньше.Не знаю яка причина була щоб вони перестали мені телефонувати але здається я здогадуюсь.Дізнавшись що я вагітна переїхала в іншу країну і не планувала повертатись і взагалі не сказала Колі що в нас буде дитина,напевно це якось вплинуло на наші з ними відносини,звісно я не очікувала такої реакції,взагалі не очікувала,я сподівалась що вони мене підтримають…а вийшло он воно як.Але на перший погляд вони раді були нас бачити.Ми пообідали та ввечері поїхали додому.Завтра день X.
Ранок видався чудовим і тривожним лише для мене.Ми привітали Софію,надарили їй подарунків і близько 13 почали збиратися гості.Я напевно ще ніколи так в житті не нервувала…І все ж таки Давіду я не сказала про Колю…спочатку хай просто познайомляться.Я стояла з Давідом на руках та розмовляла з Альвіной(жінка Вербича).Як тут в двір заходить Коля,Софійка побачивши його одразу побігла до нього.Він привітав її і подивившись на мене наче завмер.А далі почав рух в нашу сторону…Серце завмерло.
-Всім привіт
-Привіт Коль,синку привітайся це Коля мій хороший знайомий…і…і друг
-Привіт я Давід
-Привііт,радий познайомитись ти схожий на маму)))
"Яка мама,це твоя копія,бовдур"
-Так,я люблю свою маму…і тата,але він в космосі,він в мене крутий космонавт
-Оу,космонавт,це круто,хочеш я тобі дещо покажу?Я гадаю тобі сподобається,Влада можна?
-Синку,йдеш з Колею?
-Так,мені цікаво
Я передала Давіда Колі на руки і вони пішли на задній двір,де знаходилось поле.Хвилин 40 їх не було і я почала трохи переживати,хоча я повністю довіряла Колі.Я пішла на задній двір і побачила як Коля бігає з Давідом на полі і вчить його грати в м’яч.Я обперлась об куток будинку і спостерігала за ними,мене помітив Коля і сказав Давіду на що той швидко побіг до мене,а Коля звісно ж за ним.
-Маааама!!!
-Що мій хороший?
-Мене Коля навчив грати в м’яч і сказав що в майбутньому я буду хорошим футболістом!
-Клааассно
-Можна ми ще погуляємо трохи?
-Скоро тортик буде
-Ну ми не багато,так Коль?
-Так так,ми ще трохи
-Добре,тоді я чекатиму вас там
-Гаразд
-Коль залишся..
-А зараз,Давід біжи до м’яча покажи мамі чого ти навчився
-Оооо зараз!!!
Давід побіг на поле і я почала розмову:
-Ну як знайомство?
-Наший син це чудо,ти добре його виховала,шкода мене тоді поруч не було,хотів би я бути з вами коли він був ще зовсім маленький..
-Скажу так,не самий приємний момент коли в Давіда почали різатись зуби,я вночі майже не спала..
-Ти молодець що справилась
-Дякую…гадаю після свята ми скажемо йому що ти його батько…
-Впевнена?
-Так,не хочу тягнути
-Гаразд,я тільки за,поскоріше хочу почути як він буде звати мене тато..
-Мааааам,дивись як я вмію
Давід показував як він веде м’яч до воріт а потім забиває гол
-Нічого собі синку,ти молодець
-Це Коля мене навчив!
-А Коля молодець))
-Хах
-Гаразд,я пішла,не затримуйтесь,там ще ж діти також гуляють
-Добре,ми скоро прийдемо
В 7 вечора святкування закінчилось і всі поїхали по домівках.Залишився лише Шапаренко.Даринка з Денисом та Софійкою також поїхали,бо вони збирались на море,тому одразу після дня народження поїхали в аеропорт.
Ми сиділи втрьох в залі і я нарешті наважилась на цей корк.
-Синку…
-Так мамусь
-Послухай,в мене є для тебе сюрприз
-Який???Тато прилетів з космосу???
-Так…
-А де він?Він приїде?
-Маленький…твій тато це….Коля
Секунда мовчанння.
-Коля мій тато?
-Так мій хороший
Давід повернувся до Колі і через мить вже обіймав його за шию.
-Татоо!!!!
-Любий…
-Я так хотів з тобою побачитись
-І я мій маленький
-Ми ж бачили тебе з мамою по телевізору,але ти ж космонавт,а не футболіст
-А я синку два в одному…на полі за мене грав двійник доки я був у космосі…
-Двійник???Классно!Виходить в мене тато футболіст,я такий щасливий.
Давід нахилився та міцно обійняв нас обох.
-Давідик,солодкий,тобі пора спати
-Я не хочууу
-Синку,хочеш я тобі казку прочитаю?
-Так,тату,давай
Давід встав з дивану та повів Колю за собою.Коли вони вийшли по моїх щоках покотились сльози.Сльози щастя.Нарешті все налагоджується.
Я дивилась по телевізору якусь передачу,як тут через 15 хвилин спускається Коля.
-Наче спить…
-Ти вклав його?
-Здається так,ми поговорили з ним ще,він багато чого мені розповів,та і я йому
-Я рада що він прийняв тебе,хоча я і не сумнівалась що буде по іншому..
-Гаразд я буду їхати вже…
-Залишишся може?
-Кхм,якщо ти не против
-Ні ні,без питань,подивимось телевізор,бо як мені пам’ятається раніше 12 спати ми не лягали,чи може щось змінилось??))
-Аж ніяк ні
Коля присів поруч і накрив нас пледом
-Як я сумував за такими моментами…і за тобою в цілому….
-Я також сумувала,сильно
Я повернулася до Колі і подивилась йому у очі.І через пару секунд він не витримав цей зрячий контакт залучив мене у поцілунок.Як я сумувала за цими губами і його карими очима…З ним було так добре поруч…Дуже добре.
Відсторонившись я лише поклала голову на його плече і так заснула.
_______________________________________
Що ж,дорогі мої українці,щиро вітаю всіх з Днем Незалежності 🇺🇦Ми боролися,боремося та будемо боротися за свої землі бо ми незламні,бо ми українці.❤️ Сильний народ сильної країни.🌐Ми однієї сміливості🕊️
Слава Україні 🙏🏻
Трохи вибачте з вчорашнім пропуском глави,думаю самі розумієте....Матч,розчарування і незрозумілі емоції.☹️Також переживання що до 24 серпня.😟
Не зовсім велика глава але я й досі відходжу від матчу та і загалом від новин й настрою зараз не має взагалі💔
Бережіть себе і своє життя ❤️