Герміона і сама не помітила, як момент відстороненого залипання на власні пальці, вона почала називати відпочинком. Чашка чаю, випита у вільну, або не завжди, хвилину перед входом в двері Міністерства, стала її ритуалом. Роки, проведені в затхлому і сирому приміщенні свого офісу, примушували її інакше дивитися на сонячне світло, що пробивається у вікна таких затишних маґлівських кав'ярень, як ця.
Маґли полюбляли великі та не завішені важким сукном вікна, вони якось по-особливому вміли помічати маленькі принади цього світу. Для них навіть рідкісний промінь сонця, що пробивається крізь затягнуте хмарами небо, являється чимось магічним. Але не сьогодні. Сьогодні за чистим і прозорим вікном, чарівниця спостерігала лише довгі і похмурі вулиці Лондона, що тонули в сірій зливі.
Сівши за вільний столик, що стояв прямо посеред приміщення кафе, Ґрейнджер залишила важкий, пошарпаний роками портфель на сусідній стілець і стала перегортати меню, яке знала вже напам'ять. Їй і не треба було його читати. Дівчина завжди замовляла тільки чорний чай з трьома ложками цукру. Але розглядати вісім видів чізкейку на сторінці з десертами стало для неї щось на подобі медитації.
Надокучлива офіціантка, здається новенька, бродила між столиками, тримаючи однією рукою тацю з брудним посудом, а іншою збираючи серветки зі столів. Її білий передник, заплямований кавою, дратував Герміону, примушуючи вдивлятися в нерівні плями замість красивих фотографій десертів на картоні перед собою. Робочий день ще не почався, а їй вже хотілося стерти з себе запах цієї тужливості. Здається, вона теж заразилася депресивністю Лондона. Все ж у неї ще залишилися маґловські звички, а тому страждати смутком на початку листопада стало вже звичною справою.
Герміона Ґрейнджер знаходилась на стику можливостей, досягнутих цілей і повного нерозуміння своїх подальших дій. Її життя було насичене безліччю подій, які руйнували фундаменти та порядки, складені нею особисто ще багато років тому. Старанне навчання перервали довгі роки війни, яка зламала не лише життя молодих чарівників, але і увесь їх світогляд в подальшому.
Блискуче і світле майбутнє замінило гостре бажання чогось нового, свіжого, хвилюючого. Того, що б затьмарило ті страшні картинки в голові, що забилася в самі потаємні куточки її свідомості.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Розлитий чай
أدب الهواةНатискаючи на кнопку виклику ліфта, Герміона вже точно ніяк не очікувала, зустрітися там з ще одним нічним відвідувачем Міністерства Магії. Моя перша Драміона❤️ (робота була опублікована спершу на фікбуці, та згодом перекладена мною на українську мо...
