The eyes of the sky colour

2 глава

У класі географії вже була вчителька  боже тільки перше вересня а вона мене вже заєбала
Я заходжу у пустий клас
Т/і- добрий день Софія Миколаївна
Софія.м- добрий деньочок т/ішочка, сідай одразу на перший ряд четверту парту .
Дівчина одразу пішла до тій парти і сіла через секунд 30 продзвенів дзвінок
І усі зайшли

     *Через 20 хвилин занятть*
Ви чуєте як люди з коридору голосно розмовляли
Софія.м- т/іочька піди попроси тіх щоб розмовляли по тихіше
Ти - добре
  Я виходжу і бачу як Макс і його барани стоять біля нашого вікна і голосно розмовляють

Ти- будь ласка можно по тихіше
Макс- ні нельзя
Віка- ти ваабще мавчи ти меня бісиш
Ти- боже.. * мене перебиває Віка*
Віка- дай себе па роже
Ти- тобі не казали що перебивати не гарно так що я там не договорила а вот вчи Українську
         _ПОВ ВІКА_
Я не звикла к тому що мен різко відповідають і хотіла разплакатися
Я- їди вже будемо тихіше
Т/і- о якраз вспомнила як розмовляти
Ігор - йди вже
    *Т/і уйшла*
Ігор- Вікуся що сталося?
Я- мене т/і образила 😭
Ігор- тіше крихітко
Макс- ні ну це вже перебор
       _ПОВ Т/І_
Я війшла в клас
Софія.М- дякую т/ітюнечька
Боже я зараз знудить буде з цих слів географії закінчилась і я пішла у сталовки з поляй.Ми посміялись. Я заскочила на спину Полі, а Діана - Вані і так ми поперли до кабінету хімії.
Потім зупинились і почали розмовляти на свої теми, сміючись.
—Кроть мать твою гнала!... — вирвалось у мене коли я зіштовхнулась з Ігорем і ми облились гарячою кавою.
—Блять.... Вибач — хлопець був не зовсім схожим на Макса характером і тому вибачився.
—Та нічого, це я винна — почали ми витирати свій одяг.
Ну і хто тепер скаже, що я щаслива? Вдруге за день одяг міняти! Ще й кава довбана на білій футболці...

На цей раз Ді сказала що дасть мені із свого шкафчика юбку і топ.
Не люблю такий одяг... Але робити нічого. Я пішла за дівчиною.
На сходах я побачила Макса - і він дуже помітно дивився на мою мокру футболку. А потім як завжди почав насміхатись.
—Душ з кави безкоштовний прийняла?
—От ніколи ти не можеш нормальним бути! — нахмурилась я — Це боляче взагалі-то!
—Я знаю. Тому і сміюсь. Лошок — погладив мене по голові хлопець, а я - відкинула його руку.
—Недотрах?
—Що блять?! — обурення було просто жахливим
—Так чого тоді така агресивна?
Я штовхнула хлопця і пішла за Даною далі.

185 слів