Час Житиме Далі

Глава 1

                                  ***
—Мені здається що я не можу стримувати свої емоції,я завжди на нервах,ваші поради мені не допомагають.

—Аделіна заспокійся розповідай що знову трапилося.

—нічого важливого,ви рекомендували мені знімати свій гнів в спортивному залі,я так і робила ходила на карате але мені це не допомагає.
А

що до другого варіанту?

—я замислювалася над цим,але...

Після довгої паузи лікар сказав:
—ти ж знаєш що я завжди поруч,ти можеш покластися на мене, давай без офіціальность ми з тобою знайомі з дитинства я живу на тій самій вулиці що і ти,ти вважаєш що я тебе не знаю?

—Дарк це не так але я...

—І знову це але щоб більше я цього не чув,все вирішено завтра ми відправляємось в кругосвітню подорож, так що збирай валізи це тобі допоможе.

Перебивши її він сказав:
— і ніяких але.
      
Дарк прекрасний друг і психолог, його молодша сестра Стефані моя найкраща подруга ми з нею разом ходили до школи і після її закінчення залишилися найкращими подругами вона завжди хотіла щоб ми з Даріо зійшлися, я знала що подобаюсь йому але ігнорувала його почуття для мене, Даріо був і буде завжди мені як брат.*

—Адель прокидайся

—Стефа'ні ну ще 5 хвилин

—ніяких 5 хвилин ми запізнимося на літак.

—не запізнимося я ще трохи подрімаю.

— якщо ти зараз не встанеш з ліжка я буду тебе будити як раніше.
Ти цього хочеш?

— Все, Все встаю не потрібно водою.
    

Колись вона вже будила мене так вилила на мене ковшин холодної води, з нею жарти погані вона мертвого піднесе не то що мене.
Після трьох годин ворчання Стефані, ми нарешті добралися до аєропорту, я навіть не знаю куди ми полетимо Дарк сказав що це сюрприз, я звісно люблю сюрпризи але не таємниці.

—доброго дня,міс можна ваші документи?

—доброго дня, авжеж прошу.