LOL вони зустрілись у мережі

Глава 4

Юнгі довів молодшого до його аудиторії, той був справді здивований, він був упевнений, що вони кудись підуть в інше місце.

—  У тебе пара, йди, - Юнгі кивнув у бік дверей і поспішно пішов.

      Пак мовчки стояв дивлячись на нього, його поведінка як мінімум дивна. З такою силою вів його щоб відправити на пару. Хлопець ще трохи постояв, а зі дзвінком увійшов. Лоб ще трохи був червоний, взагалі він уперше щось подібне витворяє. Вчинок старшого змусив його замислитись. Він прийшов до нього, щоб допомогти, чи чисто заради інтересу? І що мав на увазі Вонсік, коли казав, що Пак його повія, у нього були хлопці? Чому стільки запитань крутяться у голові у студента, з чого раптом такий інтерес до малознайомого хлопця?

      Чонгук одразу помітив червоне чоло друга, той лише запевнив, що стукнувся об двері. Знаючи Пака, це зовсім його не здивувало, у їхній шкільний час хлопець частенько ставив синці собі. Навіть на рівній поверхні міг упасти, просто незграбний, з його статурою бути таким — смішно. Його доброзичливий характер, дитяче обличчя, накачене тіло, незграбність, без цього Пак не був би Паком.

      Після пар Чимін попрощався з друзями, нікому з них не треба в його бік, тож додому доведеться тупотіти одному. Сьогоднішній день в універі був сповнений різними емоціями. З голови все не хотів йти момент у чоловічому туалеті і поведінка Вонсіка, адже хлопець справді мало не віддав свій перший поцілунок йому.

      Як це поцілувати когось? Чи хотів він зробити його особливим, віддати тому, кого полюбив би, зрештою, кожному хочеться кохати. Пак ніколи не замислювався серйозно з того, чи хоче він полюбити когось до труни. Було б приємно мати того, хто переживатиме за тебе, зустрічатиме з навчання, сидітиме з тобою, коли ти хворієш, буде поряд кожну вільну хвилину. Напевно, для нього не так важливо віддати перший поцілунок своїй «справжній» половині, але віддати його Вонсіку було б божевіллям, будь-хто, тільки не він. Хлопець мимоволі подумав про Юнгу, які на дотик його губи, чи приємно він цілується?

      Така дурна думка змусила здригнутися Пака, він уже піднімався сходами, залишився один поверх. Зупинився на сходовому майданчику, такі думки краще відганяти подалі, треба викурити цигарку. Адже рідко він курив, не більше одного разу, вранці була звичка, а вдень не було причин і бажання.