LOL вони зустрілись у мережі

Глава 10

- Що? — Пак запитливо вигнув брову, дивлячись на старшого. Усередині щось пискнуло і закричало щосили. — Не можна так раптово пропонувати таке, — хлопець усміхається.

      Юнгі одним куточком губ посміхнувся, перебираючи свої пальці, до столика підійшов офіціант, принісши замовлення. Хлопці дивилися кожен у свій кухоль з ароматним напоєм, у голові купа слів та запитань.

- Як таке можливо? - спитав Юнгі.

- Не знаю, дивно, так? - Молодший не переставав усміхатися.

- Більш за.

      Така легка та невимушена атмосфера між двома хлопцями. Все так смішно й несподівано вийшло, вони спілкувалися рік один з одним і познайомилися за інших обставин. Ніхто з них не був готовий до такого повороту, і тепер здається, що вони знають один одного багато років.

      Паку зараз так ніяково перед ним, він знає про все його життя: про витівки матері, він «забрав» його перший поцілунок. І як зараз дивитися у вічі Юнгі, почуття змішалися.

      Мін у душі тріумфує, все вийшло краще, ніж взагалі могло. Той, кого він так безглуздо полюбив, і той, хто так сильно зацікавив, — подумати тільки — одна й та сама людина, і ось він зараз сидить навпроти. Побачити його навіть не сподівався, а поцілувати тим більше, він поставив собі подумки плюсик — перший його поцілунок стався з ним і ні з ким іншим. І зараз як ніколи він хоче знову торкнутися чужих губ, відчути його запах близько до себе, обійняти міцно і не відпускати. Але зараз так все незвично, навіщо він запитав те, про що зараз навіть соромно подумати.

      Хлопці відпустили будь-яке збентеження, обговорюючи своє спілкування. Згадували моменти з гри чи свої розмови, складали пазл із збігів та різних ситуацій. Все стало на свої місця, вся картинка постала перед очима, багато що стало очевидним і навіть дивно, як кожен раніше не помітив.

      Доля чи збіг?

      Через кілька годин вони все ж таки вирішили рушити у бік гуртожитку, не перестаючи розмовляти один з одним по дорозі. Посмішка не сходила з обличчя, чи вони зараз щасливі, не знає ні один, ні другий. Просто все дуже дивно.

      Стільки емоцій Пак ще не відійшов від вчорашнього, а тут таке. Зараз викурити цигарку дуже хочеться. Обидва стоять на сходовому майданчику, де зустрілися вперше, безглуздо посміхаються і пускають тютюновий дим. Глянь збоку, ну два дурники, а інакше ніяк.