Хіба ж може казати про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Григорій Сковорода
Він залишає мою квартиру. Знову. Однак чому він увесь час повертається? Не через те, що любить мене, ні. Він звик. Звик щоранку цілувати мене в чоло, перед тим, як піти на роботу, звик випивати зі мною біле вино за вечерею, звик бити мене, коли йому знову здається, що я зраджую. У свою чергу звикла і я. Мені важко його відпустити, бо його розповіді вночі про щасливе майбутнє вселяють в мене надію. Кожен удар, завданий його рукою, я приймаю з гідністю, тому що, чорт забирай, я вірю в те щасливе майбутнє. Але одного разу це все припиниться, і він покине мою квартиру назавжди.
