Частина 8

38 3 0
                                    

Усвідомлення своїх почуттів, а тим паче почуттів кохання - завжди складно.  Складніше стає, коли ви істинні і ще й ти знаєш про почуття іншого.  Милі розмови, красиві залицяння і підтримка, ніби самі кажуть: ось час прийняти почуття і відповісти взаємністю.                                                                        Навчальні дні йдуть своєю чергою. Тижні змінюються самі по собі. Погода не залишається осторонь: замість теплого вересня, приходить холодний листопад.
Взаємини Намджуна і Джина в принципі не сильно змінилися. Альфа продовжував доглядати, допомагати, а омега лише посміхався або іноді жартував. Хоч якоїсь відповіді на свої почуття, Джун поки не отримав. Він усе розуміє і сам же каже: "треба добре все обміркувати".                                Ранок у орендованій квартирі, нагадує Джину життя в кошмарі. За всі гроші, що він збирав, зумів зняти однокімнатну квартиру в жахливому стані, але зате близько до університету. Жити одному виявилося важче, ніж омега очікував.  Вечорами повертаючись, ніхто не зустрічає, готуєш сам, та й періодично ремонтуєш щось. Через поганий стан житла, часто пропадало світло і одного разу прорвало трубу. Зараз Сокджін накопичив більше грошей і збирається переїхати на іншу квартиру.

Вимкнувши будильник, хлопець зітхає і сонно тре очі. Сьогодні в нього 1 пара, але її поставили аж о 7-й ранку.
- Не життя, а казка - вмиваючись, бурчить омега.
Витерши обличчя рушником, Кім переодягається в теплий светр, жилетку та чорні штани.  Тиждень тому хлопець прихворів і був змушений сидіти вдома. Попри всі прохання прийти провідати від Чонгука, Хосока - омега відмовляв. Але, кілька разів знаходив під дверима пакет із продуктами та ліками, найімовірніше старався його істинний.                                                                                                 Зібравши сумку, хлопець кладе телефон і одягає черевики. Накинувши пальто і зачинивши квартиру, омега побіг на пару. До універститету дорога становила 15 хвилин. Витаючи у своїх рожевих хмарах з альпаками, Кім навіть не помітив телефон, що вібрував у кишені:
- Господи, ну що ж таке?! - злякавшись різкого дзвінка, омега підняв слухавку - Хосока, що таке?
- Давай швидше в універ. Щоб через 2 хвилини був
Дзвінок був коротким і лякаючим. Джин лише спрямував погляд на згаслий екран і все ж таки побіг швидше. Нерозуміння почало закрадатися у голову .Швидкий біг змінився кроками, коли на горизонті показалася рідна будівля університету. Перевіривши потрібний поверх, омега пробіг два коридори. Завернувши за ріг, він помітив найкращого друга і його одногрупників.
- Що сталося? - рвано дихаючи, запитує молодший
- Біда в нас - Хосок нервово смикається і озирається - Намджун уже близько тижня не виходить на зв'язок і не з'являється в університеті
- Ми думали перші дні, ну з ким не буває і може він так само захворів, як і ти - продовжує історію Чонгук, який щойно підійшов
- Коли минув тиждень, усі почали переживати, навіть викладач Мін підходив і питав - фиркає Хосок
- Старанний староста, що брав слухавку навіть о 2-й годині ночі і завжди був в університеті, несподівано зник і не виходить на зв'язок - наче вирок, каже байкер

Дві сторони одного коханняWhere stories live. Discover now