Чому в житті буває складно?
Чому повинне буде і погане?
Я говорив це раніше, так...
Але..
Я йду вперед, а там немає світла.
То там якась проблема, то друга, інша і наступна.
І що робити? Як почати житти, коли буває і погане?
Або таке лише у мене?
Сьогодні встал, все було добре, зараз вже погано, а далі як?
Як житти то мені, коли лякаюсь досі темрява?
Ох, люди, громадяни, так важко давно вже не було мені. А, ні, було, я вибачаюсь, за свій жаргон Донецький.
Усі там звикли плакитися.
Я намагаюсь не робити цього, але...
Ох, вибачаюсь, що знов пишу я ці рядки.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Душа моя в крови
RandomСтихотворения?А кто прочтет? Никто. Бездарность автор этот. Откроет этот текст лишь тот, кому глаза свои не жалко.
