Мій дядько - мій істинний "Закінчений"

Минуле повертається

- Іди розігрій суп з водоростей - Джин впхнув чоловікові контейнер з їжею, - вже все охололо.

- Добре – альфа не став відмовляти чоловікові, бо побачив мікрохвильову печі та електричний чайник у залі. Він узяв контейнер і вийшов із палати, тихо прикриваючи двері.

Джин ніжно торкнувся рукою, обличчя сина. Ще раз переконавшись, що він найкрасивіший омега, природно після свого тата омеги. Він посміхнувся і взяв Чімінову руку.

- Чімін-а, ти потрібен нам з батьком,-  а ще зібравшись із силами, і приймаючи
остаточне рішення, Джин схвалює істинного сина, і щиро сподівається, що Юнгі вибачив його. - Ти потрібний Юнгі, він так любить тебе.

Омега почав повільно розплющувати очі, сонячне світло заважало, але цей хлопець впорається з усіма перешкодами.

- Синку - Джин помітив пробудження сина, - як ти почуваєшся?

- Де Юнгі? - Звичайно це не те, що хотів почути люблячий тато, але він все розуміє.

- Він розмовляє зі своєю матір'ю, скоро прийде не хвилюйся тобі не можна - заспокоїв Джин, - зараз треба поїсти. Знаєш скільки я приготував? - посміхнувся омега.

- Тату, пробач мені- Чімін спробував сісти, але слабкість
давалася взнаки.

- Акуратніше-Джин допоміг сину, прийняти сидячі становище, і продовжив діставати закуски.
- За що?

– За все це. Мені шкода-Чімін витер сльозу, яка по-зрадницькому побігла по обличчю.

- Милий - Джин відвернувся від розпакування, і підійшов до омеги, - ти не винен, любиш- він обійняв сина, - шалено любиш.

- Я люблю тебе, і батька-втикаючись у живіт омеги вимовив Чім. - Де він?

- Джун розігріває тобі суп, скоро повернеться - Джин прибрав пасмо, що вибило з незрозумілої зачіски сина.

- А ось і я – глава сімейства спиною відчинив двері і мало не впав.

- Обережніше - в один голос сказали омеги.

- Синок-альфа розплився у щасливій посмішці,- ти прокинувся.

- Да- омега кивнув і подивився на вміст контейнера.

- Ах, ти голодний, а я не даю тобі його - він звернув увагу на предмет у руці, - тримай, - їж.

Вони поставили міні-стіл на ліжко, накрили його будь-якими стравами сина.

- Тату, не дивися-скаржився Чімін,- я вже дорослий не розіллюся.