- Ну, привіт хьон, - посміхнувся Юнгі, - давно не бачилися. Ти так не думаєш?
- Начебто вирішив забрати мого омегу? - відповів Кріс.
- Я не забираю, просто тимчасово забираю. Тим більше до тебе не доходить, вся важливість ситуації, що склалася. 'Шеньчжен' належить мені, кидай свої спроби, і залазь назад до себе в печеру дракон, ебучий.
- Але ти не продумав, що я можу забрати твого омегу так само.
– Що?- Мін почав хвилюватись, але не подав виду для брата.- Допустимо, але твоя омега зараз тут, і я не збираюся віддавати тобі Йондже.
- Думаєш, у тебе все вийде?- посміхнувся альфа. - Корея не доросла - до рівня, що могла б вказувати мені. Тож закінчуй спектакль, і розходимося.
- Корея не доросла, тому Японія вирішить усі проблеми,- до кімнати увійшла Нана та Судна. – Дракон не розуміє, що перебув під наглядом?- сказала омега.
- Пані Камацу,- Кріс мимоволі вклонився, перевів погляд на Масакі,- Пане. Щось не так?
- Ти погано знаєш свої закони, чи варто тобі довіряти? Або прикрити твою печеру, - спитав альфа.
- Пане, прошу, дайте мені шанс, і я виправлюся.
Тільки не забирайте від мене печеру. Без неї все впаде,- благаючим голосом говорив Ву.
- Що щодо Юнгі, не чіпай те, що тобі не належить. А якщо торкнешся рідних, то точно позбудешся всього, що так довго будував, - сказала Нана.
- Добре, пані. Я все зрозумів,- змирившись із програшем відповів Кріс.
- Тепер проси вибачення у Юнгі, щиро проси,- сказала Нана.
- Звичайно,- Ву повернувся в бік брата,- Юнгі-я, - тремтячим голосом сказав він,- мені правда шкода, все що я зробив. Я справді був одурманений компанією, що хотів прибрати все на своєму шляху. Ти і твоя сім'я заважали мені у всьому, у нас один батько. Але в нього абсолютно два різні сини. Я правда боюся за Йондже, він мої єдині ліки, тільки думаю про нього, я продовжував доводити сам собі, що вартий більшого.- Кріс замовк, і опустив голову, шморгнувши носом і витираючи сльози він підняв голову назад,- але все я робив даремно, адже все це належить тобі. Я не вартий такого омеги. Гей, Мін я херовий старший брат, правда?- він повернув голову на бік і спробував усміхнутися.
- Кріс, - вибіг Йондже, І підлетів до хлопця, що сидить на підлозі, - ти такий придурок.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мій дядько - мій істинний "Закінчений"
Fiksi PenggemarОмега Пак Чімін , чекає на свого істинного , навчається в університеті . Але зненацька в його житті з'являється дядько, який пропадав 20 років. Чімін відчуває аромат свого дядька, його тягне до нього. Але це невірно . Він його дядько.
