Історія 5. Єнот

8 2 1
                                    

Ну що ж мої друзі ( а може вже й внуки)



Розповім я зараз вам дуже дуже дуже цікаву історію


Це було у далекому 2022 році.


Коли ще було живе одне ху*ло


Олена Миколаївна вам подетальніше розповість


Значить повертаємось у ті не дуже щасливі роки

Я сиділа у себе в кімнаті


Не знаю чим себе зайняти


Тут згадала що я не скинула кошти на ЗСУ


Стало соромно

Пішла скинула

Тепер спокійна




Вирішила піти погуляти.


Навіщо вдома сидіти?


Йду, йду


І співаю:


ай, денс, денс, денс віз май хендс, хендс , хендс


І чую (так у мене дуже хороший слух)


Як шось ригає (говорить):


Йа люблю бєлгародскає певео


Я аж прозріла


Згадую шо нік у всіх іграх у мене бавовна в бєлгородє


Тому вирішую підійти до цієї особи.


А вона й далі про своє пво


Підходжу тихенько й кажу найтупішу фразу:


" а пачіму хлапкі в бєлгарадє пачті каждий дєнь?"


Воно злякалося і двинуло копита


лежить воно й не ворушиться


А я кримінальної відповідальності не хочу


You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Dec 25, 2022 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Спрособи вбисва пукіна і русніWhere stories live. Discover now