Спрособи вбисва пукіна і русні

Історія 4. Я, Віка, Оля

Ну що ж любі читачі було це в далекому 2022 році

Мені 13 минало

Пасла ягнят я за селом

Віка: ти з теми перейшла

Я: А ой

Оля: А я тобі казала менше самогону пити

Я: да все все, йдемо далі

Діло було в прекрасний день - неділя

Оля запросила нас до себе в гості

Оля: ви самі до мене приперлись

Віка: тихо

Оля: всьо всьо

Я: кхм продовжуєм.

Сидимо ми значить у неї в кімнаті, розмовляємо, угараємо з кацапів.

І тут я кажу: "от було б файно пукіна побити та ще й москаликів"

Віка: ага

Тільки як ми це сказали сразу стук у вікно,

Ну ми мягко кажучи "злякались" тому поховались хто куди

Віка аж на люстру залізла

Сидимо

І тут Оля така (без образ)

Оля: хто там?

Безстрашна нічого не скажу

А нам у відповідь

?: Тут ваша бандеролька прішла с вашім мальчікам, но я вам їйо всьоравно ні атдам, патамушта патєрь нєт

Ми нічого не відповіли лише обмінялися поглядами

І зрозуміли - пора діяти

Олян натякнула нам що треба бігти в погреб

Ми звичайно донт андерстенд навіщо але послухали

Той почтальйон пєчкін ще щось бормотав

А ми обережно вийшли і спустились у погреб.

Далі Оля сказала: а я вам зараз покажу.....

Віка: откуда на біларусь гатовілась нападєніє?

Я: Вік.. Цей мем вже не популярний :_

Оля: і всі ми знаєм що насправді нападєніє готувала Лєра

Я:ага ага UwU

Оля : а тепер за мною

Наша княгиня Ольга повела нас за собою

Віка: так цеж стіна

Оля: не просто стіна

Оля нахилилася до стіни і сказала: "пакєтік брать будіті?"