Писати про зірки вже до болю банально
Тим більше коли ти нічого не знаєш
Ще один день провів в маленькій кімнаті
В цій цегляній труні себе ж поховаєш
Тінями страху прикутий до ліжка
Сам обіцяєш собі що ще трішки
І таки нарешті покинеш ці ґрати
Та з таким підходом життя не пізнати
І все ти сортуєш, але дуже не вміло
Сьогодні живеш, бо час швидко плине
Проблеми на завтра, бо лінь розгрібати
Набравшись сил, я готовий сказати
