Книга по геншину українською мовою!

Камісато Аято🌊

(переклад з однієї з моїх книг)

Здоров! Я пані Дзі! Мене багато хто так називає але моє справжнє ім'я т/і. Дзі називала мене мама в дитинстві. Чомусь їй дуже подобалося. ,(Взято чисто з голови).Мій народ дуже не любив мою матір.Вона була жорстока але тільки не зі мною.Народ не хотів щоб я стала на трон але потім вони зрозуміли що я набагато краще.Моєї матері давно немає.І часом нудно сидіти однією. Не можна не поговорити, не пограти. Хоч я вже не маленька, але я дуже люблю всілякі ігри. Але ось біда грати все рівно ні з ким. На щастя острів Фікує недалеко від острова Нарукамі і я можу бачитися зі своєю подругою! Вона єдина моя подруга. Її звуть Аяка! Вона приїжджає до мене раз на два тижні бо вона дуже зайнята людина. І ось звичайний день. Я чекала її. Вона не приїхала. .Вона навіть на листи не відповідала.
Я зібрала речі і поїхала прямо до неї додому. У неї я була перший раз і не знала куди йти. На щастя люди розповіли де знаходиться клан Камісато.
Стр: Вам сюди не можна!
Я: Як це не можна! Я приїхала до своєї подруги Аяки!Ви хоч знаєте хто я?
Стр:Дівчинка питляй но звідси.
(Мій прислуга): Шановний, будьте відчливіше зі словами перед вами все ж пані Дзі.
Він пересмикнувся і пропустив нас.
Я зайшла в будинок. (без прислуги) Раптом я відчула палицю в спині і чоловічий голос сказав.
?:Хто ти?
Я: Я т/і. Але якщо вам буде зрозуміло простяше,то я пані Дзі.
Аято: Я Камісато Аято (прибрав палицю від спини) Я брат Камісато Аяки.Вона пішла нещодавно.Вам не повідомили при вході?
Ти :ні.
Я була максимально збентежена. Я бачу перед собою чоловіка в халаті у якого дуже сильно видно прес. У мене така реакція тому я практично не спілкувалася з чоловіками за всі свої 18 років.
Аято :Аяка не розповідала про те, що дружить з принцесою острова Фікуе. Вона в принципі не говорила, що у неї є друзі.
Він обійшов мене, поки я стояла і не знала, що робити.
Аято: Присядьте там. Я переодягнуся і вийду до вас у нормальному вигляді все-таки принцеса переді мною. Де мої манери.
Ти: Що ви пане Аято! Якщо вам так зручно, то не потрібно. Тим більше це ваш будинок!
Аято: Ну добре.
Ми присіли, і він налив нам чай.
Аято: Не думаю, що Аяка буде скоро.
Ти: Оу ... Тоді напевно мені варто піти.
Аято: Ні. Ви можете залишитися тут і ми разом її почекаємо.
Він дивився на мене, не відриваючи очей.
А потім з усмішкою опустив очі і сказав.
Аято: А ви і не змінилися пані.
Я з нерозумінням подивилася на нього.
Аято: Ви мабуть не пам'ятаєте мене. Хочете я розповім вам правду?
Ти: Що яку правду?
Аято: До 12 років у тебе т/і було прекрасне життя. Ми з тобою часто в бачилися. Потім твоя мати щось зробила. Щось жахливе. Тобі відбило пам'ять. Аяка теж спілкувалася з тобою колись давно. Ти не пам'ятаєш як ми мріяли про спільних дітей і великий замок.. ?- Під час розповіді він тримав мене за руку.
Ти: Аято ... Це дійсно правда? Але як вона могла зробити так що я пам'ятала дитинство але не пам'ятала людей в ньому?
Аято: Я припускаю, що вона просто розповідала тобі про дитинство, а тобі здалося, що ти все пам'ятаєш.
Ти: Я дійсно тебе не пам'ятаю. було і їх було багато..Та ще й коханий...
Аято опустив голову.
Аято-Як же я хочу, щоб ти згадала.
З моїх очей потекли сльози.
Ти: Аято! Я найму собі лікаря і пройду лікування! Я проводитиму багато часу з тобою і Аякой! І можливо я все згадаю! Я ненавиджу свою матір.
Аято витер мої сльози і сказав.
Аято: Сподіваюся коли ти все згадаєш, то вийдеш за мене. І ми здійснимо нашу мрію?
Я крізь сльози посміхнулася йому.-Так..