Зміна парадигми

1

Одного квітневого вечора, після довгого і важкого робочого дня, Райдер Брігз котив на своєму пікапі Рено по Вайт Тайлер-роуд, що з'єднувала Вінчестер і Пінчер. На той момент Райдер навіть не міг здогадуватись, що, всього через якісь півгодини, йому, рядовому авіаційної базі Рондольф, яка знаходилась у Вінчестері, доведеться постати перед одним із найважчих виборів у його житті.

З радіоприймача на весь салон пікапа розносилися драйвові та підбадьорливі програші гітарних соло з рокових композицій вісімдесятих років. Райдер Брігз насолоджувався музикою, киваючи головою в такт ритму та періодично підспівуючи словам пісні. Ще один черговий день служби був завершений і тепер він повністю розслаблений, з хорошим настроєм, хоча і втомлений, повертався до дружини, до своєї домівки в Пінчері. Поруч, під його рукою, знаходився його рюкзак з особистими речами та, що найважніше, армійською формою. Сьогоднішній день на базі пройшов більш ніж типово, не відрізняючись від інших днів, які йому довелося провести в армії за останній рік.

Два роки тому Райдер Брігз підписав контракт, завдяки якому він отримав можливість служити у військово-повітряних силах США. Незабаром він пройшов курс молодого бійця, базові програми підготовки військовослужбовців, а згодом пройшов навчання у військово-повітряній академії, здобувши спеціальність механіка гелікоптерів, винищувачів, а також інших повітряних апаратів, що знаходяться на балансі армії.

Всупереч багатьом мінусам служби, Райдер Брігз був задоволений своїм станом справ і тим, чим займається в житті. Багато хлопців, маючи хорошу успішність у школі, з відмінними результатами випускних іспитів вирушали армію для того, щоб здобути хорошу технічну спеціальність та позбутися потреби оплати навчання. Тут ти підписував контракт і віддавався повністю державі, натомість тебе навчали, давали зарплатню та хорошу спеціальність, дбали про тебе надаючи різні пільги та соціальне забезпечення. Якщо ж перспектива кар'єри військовослужбовця тебе таки не спокусила, після закінчення контракту ти міг повернутися в звичайне життя вже маючи професію і хорошу базу практичних навичок.

Завдяки тому, що Райдер був одружений, він мав можливість проживати не в бараках, а щодня повертатися додому до сім'ї, отримуючи щомісячну надбавку у вигляді допомоги для проживання поза базою. Однак, для цього йому доводилося щодня долати десять миль з Пінчера до Вінчестера і назад.