Помри заради мене

Вони вперше поцілувались, коли пішов перший сніг. Тоді була темна ніч і вони стояли під світлом ліхтаря. Руки й щоки почервоніли від холоду, але від поцілунків тілом проходило тепло. Вони провели ніч разом на вулиці, сидячи на засніженій лавці переплітаючи пальці, зігріваючи один одного поцілунками.

Сніг став для них символом їхнього кохання, адже найважливіші моменти відбувалися саме тоді, коли земля вкривалась білою ковдрою. Кавові очі Хана сяяли, коли він був біля Лі Мінхо. Йому було байдуже де він, що робить і як, головне, що з ним Лі, його домашній кіт, який дарував тепло в найлютіші дні.

Вони вперше посварились, коли пішов перший сніг. Мінхо навіть не пам'ятає причини цієї сварки, але тоді було боляче, адже він наговорив коханій людині маячні, яка мала свої наслідки. Може, вони посварились через те, що хтось з них забув про річницю або ж через чиїсь дурні слова, які той не фільтрував. Хан завжди ставився до їхніх стосунків по-особливому. Мінхо був його першим другом, першим коханням і першою людиною, кому він розповідав все, що тримав на душі. Він пам'ятав про всі важливі дати, які стосувались їхніх стосунків та постійно придумував подарунки, які робив власноруч.

І ось, йде сніг. На вулиці немає ні душі, лише світло ліхтарів, які освітлювали двох закоханих юнаків. Мінхо кричав щось, махаючи руками, а Хан, на щоках якого сльози змішались із сніжинками, пробував заспокоїти чи перекричати хлопця.

- Будь ласка, Хо, скажи, що я можу зробити для тебе, щоб ти мене вибачив?- Запитав Хан з червоними від сліз очима.

- Помри заради мене, - залишивши Джісона на самоті посеред засніженої вулиці відповів Мінхо.

На наступний день, коли йшов сильний снігопад, Хан Джісон, якому було всього двадцять років помер. Його знайшли у ванній гуртожитку з перерізаними венами одногрупники. Мінхо ніколи не пробачить собі того, що своїми словами вбив коханого. Ніколи.

Коли йшов перший сніг, Лі Мінхо сидів на цвинтарі біля могили Хана. На його давно нефарбоване волосся падали дрібненькі сніжинки, а по холодних щоках текли сльози.

- Вітаю з третьою річницею наших стосунків, любий. Вибач, що не приніс шампанського, але нічого, так також нормально. Суні, Дуні, Дорі передавали, що сумують за тобою. І я теж. Я наговорив багато дурного тобі та ось до чого це привело. Білченя, повертайся до мене, благаю. Мені не вистачає тебе... - пошепки говорив Мінхо.

тг канал авторки: drhffmmm