Давай ввірвемося в їх життя?

Частина 1 (Еммі)

Уже з самого ранку я встала незадоволена та невиспанна .... А як мені ще почуватися після того як заспокоювала свою подругу яка посварилася вчора з хлопцем? В квартиру я повернулась аж в першій ночі. Довелося ще сідати і дописувати реферат. Тепер я бігала по квартирі і шукала сумку.До початку пар ще з пів години але на те щоб приготувати сніданок мені й стільки часу не вистачить ... Я подивилася на себе в дзеркало.. І впринципі я навіть виглядала як людина а ,не як невиспаний монстрик.  Сьогодні я одягнула зелений гольф та штани mom ,зелений мені личить бо я брюнетка . Своє волосся я підколола червоною шпилькою з трояндою яка на фоні моїх медових очей виглядала занадто червоною. Я взула черевики схопила сумку. Поснідати точно б не встигла тому буду просити у тепер одинокої подружки сендвіч.. За роботу психолога після невдалих відносин думаю згодиться як оплата .Вибігла з квартири та сіла в трамвай набираючи Оливії повідомлення.

Еммі

-Ну ти як? Я вже їду ! Зустрінемося в універі ) 

Оливія 

-Не хвилюйся твоя кохана подруга готова пинати й ламати!Окей )

Як не крути але на пару я все ж запізнюся професорка Грінч точно буде зла... Думаю моїм одногрупникам буде знову ж таки цікаво подивитися за нашою перепалкою)Я вже дійшла до універу та чекала Оливію. Було тихо ,у аудиторіях пари ніхто не хоче прогулювати . Але сьогодні видно я не в числі відмінників. Я побачила свою подружку та побігла до неї з обіймами . Вона одягла коротку спідницю чорного кольору та кремову блузку з помаранчевим кардиганом. Вона блондинка з трішки пофарбованими кінцями в рожевий, милим ангельським обличчям , та така ж як і я невисока). 

-Від місіс Грінч нам точно влетить!-сказала вона 

Поки ми шукали потрібну аудиторію.Оливія почала мені розповідати про свій план помсти . І почала сипати жарти ... Ми сміялися,сміялися багато. Аж дивно що нас не чули . Ми дійшли до якихось дверей . Я ледь дихати могла через неї! Лише вчора вона плакала в подушку і проклинала цього ідіота а, тепер розповідає жарти що ми сміємося на всю. Я стала спиною до дверей та приклонилася до них.... Двері були не зачинені повністю тому я впала . Оливія лише ще сильніше розсміялася поки я розмістилася на підлозі . Сміялися тепер не лише ми ... Виявляється я впала не в пустий кабінет тут сиділи студенти на лекції . Сміялися усі . Оливія зайшла та вибачилася допомогла мені встати та хотіла вже йти . Але голос викладача нас зупинив.