Magic boy

...або можливі складнощі знайомства з батьками

Чан трохи нервує.

Ні, не так.

Чан капець, як нервує, чекаючи сьогоднішнього вечора.

Начебто й не потрібно сильно хвилюватися через те, що запросив друга до себе на посиденьки із марафоном з Гаррі Поттера та подальшою ночівлею, але цей друг – Фелікс.

І Чан відверто не тямить Чанбінового спокою, коли той іронічно здіймає брову, питаючи:

– І що?

– Я боюся, що щось піде не так, – нервово жмакає чек Кріс, поки вони сидять у кафетерії під час обідньої перерви.

– Що може піти не так під час перегляду фільму?

– Ти не розумієш, – повільно, наче маленькій дитині, починає пояснювати Чан. – Це Фелікс...

– Ну, про нього я вже як третій місяць чую, мені потрібно більше подробиць. – Бін сьорбає каву з філіжанки. – Поки що я знаю лише про ваше безглузде знайомство, прогулянки вечорами та смачну випічку, якою він тебе підгодовує. То що з усього цього може дати мені чітку відповідь про причини твого занепокоєння?

– Знайомство не було безглуздим... – збентежено бурмоче Чан.

– Врізатися у стовп на велосипеді, задивившись на хлопця, не можна вважати вершиною романтичності, – заперечує Бін.

– Ти просто не бачив його тоді. Він був немов оповитий золотим сяйвом.

– Можливо, – знизує плечима, відкидаючись на спинку стільця. Хмуриться, поглядаючи на знервованого Чана. – Слухай, бро. Наскільки я чую з твоїх оповідок, у вас усе обопільно та взаємно. Від того, як часто ти щебечеш про свого любчика, мене вже часом нудить...

– Він ще не мій любчик, – зітхає Чан, ніяково потираючи вухо. – Але сьогодні я хотів поговорити з ним про це.

– То ти хвилюєшся через це? – Чанбін посміхається. – Ви дорослі люди. Гадаю, навіть якщо він не сприймає такі стосунки, то відмовить максимально коректно. Звісно, доведеться пожити з розбитим серцем.

– Я не думаю, що Ліксі мені відмовить. І турбує мене не зовсім наша розмова.

– Я тебе не розумію, – чесно відповідає Со.

– У Фелікса є старший брат, – Бін запитливо вигинає брову і Кріс продовжує, – котрий має чоловіка.

– Отже, Фелікс відреагує нормально. Але який стосунок вони мають до вас?

– Ти можеш не перебивати мене? – Чан суворо дивиться на друга і той піднімає руки долонями вперед, мовляв, продовжуй. – Дякую, – Кріс продовжує, – іноді, коли ми з Феліксом гуляємо і телефонує його брат, а молодший відмовляється повертатися додому, після розмови обов'язково починають відбуватися якісь дивні речі. То дощ піде, то взуття порветься чи машина заглохне. Після дзвінка у Фелікса завжди псується настрій, і він перериває побачення. Хоча спочатку не хотів.