Я допоможу зупинити апокаліпсис (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Ти не там покаєш

Збігавши в кімнату я повернулася з кофтою в руках

- Ти так й будеш тримати її в руках, чи може вже вдінеш ?
- Ах точно - одягнувши кофту й застібнувши її я простягнула хлопцеві руку. Як тільки він взяв мене за руку ми опинилися на озері
- Тримай - брюнет простягнув ліхтарик
- Залишилось знайти камінь
- Я точно не пам'ятаю де він
- Тоді обійдемо весь берег. В нас вдосталь часу
<- Я можу вам допомогти >
- Дідок, я тебе вже обожнюю. Де камінь ?
<- Він на іншому боці >
- П'ятий, не хочу тебе засмучувати, але він там - показую на інший бік озера
-Нема питань - синій спалах й ми на іншій стороні
- Так, у ведінні я робила такі рухи

Я підійшла максимально близько до води та повернулася спиною. Почавши йти в перед я рахувала кроки

- 15, 16, 17, 18, 19... Так голову ліворуч й...- я посвітила ліхтариком й помітила камінь
- І що тепер ?
<- Копати>
- Він каже копати
- Та твою ж... я міг заховати ці осколки в нормальних місцях де не треба копати ?
<- Я ж спеціально >
- Він каже що це він зробив спеціально
- Сам над собою знущаюсь...
- Не базікай, а копай
<- Хочеш йому життя зіпсувати ?>
- Він вже копає, що ще може бути гірше ?
<- Те що він це робить не з тієї сторони >
- А з якої треба ?
- Що з якої ?
<- З протилежної >
- П'ятий - я ледве стримувала сміх
- Тільки не кажи що я...
- Ти не там риєш
- Ти могла сказати раніше ?
- Він мені тільки зараз сказав - хлопець тяжко видохнув й почав рити вже з потрібної сторони
- А ти не хочеш допомогти ?- весь в пилюці та піску спитав брюнет
- Я вже допомагаю. Тримаю ліхтарик. І взагалі, я не збиралася робити силові навантаження, моє діло казати де я бачу уламки й все
- Ну дякую
- Нема за що

Відкопавши 2 уламок ми повернулися в академію. Поклавши його в потаємне місце ми розійшлися

Пройшов місяць

- І так, що ми маємо. 5 уламків з 9. Так ?
- Так
- Коли апокаліпсис ?
- Він не каже, але каже що часу в нас дофіга
- Добре. Тобі приходять ведіння раз в тиждень
- Виходить так
- Це місяць й все буде
<- Один осколок у вас перед очима >
- Це як ?
<- Він захований в тілі П'ятого >
- Ти як уламок помістив в тіло ?
- Що ? Один уламок в мені ?
- Так
<- Коли П'ятий пізнає любов до тебе уламок пробудиться й ти зможеш його дістати з тіла>
- А не можна його під ніж професіонала пустити ?
<- Там не потрібно буде нічого розрізати. Уламок в його серці >
- В тебе уламок в серці. Ти знав ?
- Звідки я міг знати. І як ти його дістанеш ?
- Каже що коли ти пізнаєш любов до мене, тоді уламок пробудиться і я його зможу витягнути
- Пиздець
- І не кажи
- Хто сказав що я тебе полюблю ?
- Він - я показала на крісло в якому нікого не було. Точніше був, тільки, я його бачила
<- Ви обидва зв'язані силою >
- Ми зв'язані силою каже
- Маячня
- Ага. Так само як ти мені снився, і як ми шукали ці уламки
- Все, все зрозумів, не заводься
- Я тобі не машинка, щоб заводитися
- Та заспокойся ти вже

Я хотіла встати з ліжка як зачепилася за щось й впала на брюнета. Наші губи доторкнулися на долі секунди, але цього вистачило, щоб зрозуміти що це був поцілунок

- Вибач, я випадково зачепилася - я почала вставати з хлопця
<- Не випадково >
- Це все ти ?
<- Можливо - і знову він посміхнувся >
- Та йди ти - я кинула в нього подушку
- А як я зрозумію що уламок готов, щоб його з мене дістали ?
- Гарне питання
<- Він сам зрозуміє >
- Ну триндець ти пояснюєш. Він сказав що ти сам зрозумієш
- Знущаєшся ?
- Ти це йому скажи. Все я пішла