Я допоможу зупинити апокаліпсис (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Дія краплі

Настав вечір. Мені не давав покою вчинок П'ятого. Коли він злизав мою кров. Я лежала на ліжку й весь час згадувала цей момент 
Не витримавши я пішла до нього. Зайшовши в кімнату я побачила що хлопець лежить на ліжку. Підійшовши я побачила що він спить, як тільки я хотіла відійти як П'ятий схопив мене за руку й повалив на ліжко нависнувши зверху 

- Чарлі ?
- Я, я 
- Що ти тут робиш?
- А...я ... я забула що хотіла. Ти мене налякав 

Хлопець вчепився в мої губи, потім перейшов до шиї 

- П'ятий... Що ти робиш ?
- Я не знаю, воно само 
<- На нього так діє крапля >
- Як?
<- Оскільки головна частина краплі була в нього в тілі чим ближче він до неї й до тебе, тим менше він може контролювати свої потаємні бажання >
- Зупинись. Це все через краплю 
- Не розумію - відповів брюнет досі цілуючи мою шию 
- Крапля випускає на зовні твої потаємні бажання. Треба її від тебе відгородити поки не прийде ведіння 
- Зробиш це завтра
- Ні. Зараз - я відкинула хлопця від себе

Забравши кейс я вийшла з кімнати. Я пішла до себе додому й заховала кейс в домі, повернулася в академію 

- Де ти була ?- брюнет сидів в моїй кімнаті 
- Відносила краплю по далі від тебе 
- Головне, щоб ти пам'ятала де залишила її 
- Не хвилюйся. Чому ти тут сидиш ?
- Сам не знаю. Як ти пішла мене сюди повело 

Брюнет підійшов до мене, поклавши руку на мою щоку він дивився на мої губи, а точніше на прокус губи ( я не можу нормально пояснити 🥲, але дуже сподіваюся що ви зрозумієте ). Потім його палець доторкнувся до рани 

- Вибач
- Що ?
- Вибач що прокусив. Я не знаю як так вийшло 
- Я все розумію. Я просто зробила боляче. Тому можна сказати що ми квити 
-Мг...- брюнет не відривався від рани. Вона його наче приворожила 
-Земля викликає П'ятого, прийом 
- А, що ?
- Ти нарешті повернувся. Вже 1 ночі я гадаю що час лягати спати 
- Так, так 

Брюнет швидким ходом вийшов з кімнати 

- Хворий чи що?

Я вляглася в ліжко, тільки голова доторкнулася до подушки я заснула

На ранок дія краплі на П'ятого повністю вивітрилася
Я зайшла на кухню де вже всі були 

- Доброго ранку 
- Доброго. Ти залишаєшся в нас ?
- Не знаю. З одного боку мені час додому, але там кейс з краплею. А вона на П'ятого діє не дуже і я не знаю як вона діє на мене тому боязко якось 
- Тоді будь в нас. Все одно кімната пустує 
- Добре. Вмовили
- А як та штука реагує на П'ятого?- зацікавлено подивився на мене Дієго 
- Вириваються мої потаємні бажання, і я їх контролювати не можу. Тому якщо не хочеш, щоб знайшли твій труп, не лізь 
- Та чого ти одразу починаєш? Я ж просто спитав 
- Я бачив твій погляд, і він мені не сподобався 
- Дідок наш все ще щось бачить - П'ятий тп біля Дієго та схопив його за шию 
- Воу, воу, воу, по легше - я стала між хлопцями й відвела П'ятого по далі від номера 2 
- Ще хоч слово і я тебе  вирублю 
- І як ?
- Дієго я тебе зараз сама вирублю 
- Ти на боці цього діда ?
- Я на нейтральній стороні. Але вдарити мені тебе хочеться 

П💭Моя дівчинка 💭

-Ще раз я побачу що у вас назріває бійка, я вас обох сковорідкою по голові погладжу. Вам зрозуміло ?
- Так 
-Так 
- От і чудово - я відпустила  брюнета й сіла за стіл 

Поснідавши  я пішла в кімнату де на моє щастя я побачила ДП

- О ти тут, в мене до тебе питання 
<- Запитуй квіточко >
- Перше, не називай мене так. Друге, як на мене, діє крапля?
<- Так само як і на П'ятого. Ви пов'язані й дія на вас однакова >
- Тобто, якщо я буду біля неї довго мої бажання також будуть виходити на волю?
<- Так >
- Не фартануло 
<- Вона на вас починає діяти якщо ви знаходитесь біля неї близько 5 хвилин. Якщо в кейсі, то дія починається через 20 >
-А діє скільки?
<- Від годин і більше. Залежить від того скільки ви біля неї пробули >
- Угу, дякую. Слухай, а ти не можеш сам сказати куди її треба нести ?
<- На жаль я не пам'ятаю>
- Брешеш 
<- Мені не можна казати інакше доля піде по іншому >
- Добре. І на цьому всьому дякую
<- Нема за що дякувати. І моя місія закінчилася тому ти мене більше не побачиш >
- Як ?
<- Отак. Я більше не буду з'являтися, тобі прийде останнє ведіння й місія с порятунку завершиться >
- Добре, ти все ж таки класний 
<- Про П'ятого який біля тебе ти теж так скажеш ?>
- Ні, в нього характер не дуже 
- Так в мене характер не дуже? 

Почулося в мене за спиною. Від неочікуваності я підплигнула 

- Що ти тут робиш ?
- Просто прийшов запросити тебе прогулятися, а почув таке 
- Ти знаєш що є двері, чому ти не зайшов через них
-Так не цікаво 
<- Ви так мило дивитесь разом >
- Нічого подібного 
<- Я бачу як ви один на одного дивитеся >- я кинула подушку в ДП 
- І що це було ?
- Кинула в тебе подушку 
- Хотів сказати що кидаєш не в ту, а потім згадав 
- Так, а ну киш з кімнат 
<- Прощавай квіточко >
- Прощавай 
- Він зник ?
- Угу. Сказав що більше не з'явиться, я його більше не побачу 
- Ммм. Ну так ти йдеш гуляти ?
- Я за будь-який кіпіш аби не голодування (улюблена фраза автора)
- Тоді збирайся 
- Угу 

П'ятий вийшов з кімнати, я переодягнулася й вийшла до нього  в вітальню 

- Куди ви зібрались ?- з цікавістю подивилася на нас Елліс і Ваня 
- Прогулятися 
- У вас побачення ?
- Ні, просто прогулянка. На скільки я знаю - дівчата між собою хитро подивилися 
- Так все, ми пішли 

П'ятий взяв мене за руку й повів до виходу