Будь якому терпінню приходить кінець

Будь якому терпінню приходить кінець 1

Опис частини, автор: ---

Опис частини, перекладач: Коротше, Майкрофт кращий (факт), Антея тут трохи не Антея.

***

Оригінал: https://ficbook.net/readfic/6849002

***

Вкотре зловивши погляд боса, чимось схожий на погляд собаки, якого хазяїн забув під дощем, Антея закотила очі.

Цим поглядом останнім часом Майкрофт проводжав детектива-інспектора, коли той не бачив. І чим більше минало часу,

тим довше і тужливіше ставали ці погляди.

І ось сьогодні, коли ніби весь день був проти неї, вірна помічниця не витримала.

- Та зробіть ви вже перший крок, нарешті.

- Вибачте? — чоловік перевів погляд на дівчину, знову стаючи звичайним і знайомим усім Майкрофтом Холмсом.

Вона подумала, що, можливо, не варто було це говорити, але слова вже були вимовлені, і дороги назад не було.

- За всієї поваги, сер, але, очевидно, детектив-інспектор вас зацікавив. Може, варто вже щось зробити?

- Мені здається, ти помиляєшся, — відповів Холмс.

- Так, звичайно, - дівчина роздратовано відкинулася на сидіння. - Помиляюся. Спостерігаючи детектива-інспектора

в безпосередній близькості від вас, чи не двічі на день, у ті дні, коли ви не завалені зустрічами. І ще цей ваш погляд...

- Погляд?

- Погляд. Такий, який був у вас на виставці експресіоніста. А потім ви взяли та купили портрет коня.

- Коні Пржевальського, — зітхнув Майкрофт. — Мені здається, що ти помиляєшся. І взагалі, це трохи перевищує твої повноваження.

- Ти пропонуєш із ним не бачитися? - голос Майкрофта став жорстким.

- Я лише пропоную перестати зводити себе і нарешті вчинити, як нормальна людина.

Все з'ясувати раз і назавжди. Запросіть його до ресторану. Досить з'являтися до Ярду з якимись підробленими приводами.

- Вони не підроблені.

- О, звичайно. Вам нагадати, що саме за вашим наказом, труп, який після деяких дій потрібно утилізувати,

скинули до Темзи, прямо в тому районі, який обслуговує команда Лестрейда? І ви особисто прибули повідомити, що його вилучають?