Слабке місце

Частина 3

Довгенько приймавши гарячу ванну, я якраз дочекалася потрібної мені години, щоб піти до Бога пустощів. Час коли вже всі сплять, ніхто не ходить палацом і ніхто не побачить як я прокрадаюсь до таємної в'язниці Локі. Це був просто ідеальний час.

Одягнувши жовту сукню з глибоченьким декольте і яка гарно підкреслювала мою талію, та із шнурівкою на спині, що стягувала її, я вирушила до в'язниці Лафейсона. Минаючи коридор за коридором, я все більше наближалася до потаємних дверей, що вели до таємної в'язниці. Коли я вже дійшла до потрібного коридорчику, і тихенько наближалась до тієї самої стіни, позаду себе я почула чиїсь кроки.

- Стій! - не встигла я і розвертатися до переслідувача як він вже дав мені наказ. - Що ти тут робиш?

Повільно розвернувшись до переслідувача, перед собою я побачила молодого вартового, який наставив на мене свій гострий спис.

- Пробачте, я не впізнав Вас, - мовив вартовий забравши спис і вклонившись мені.
- Все гаразд, не хвилюйся.
- Що Ви так пізно тут робите?
- Не спиться, тому вирішила прогулятися...
- Я Вам завадив, пробачте... Я вже піду, не буду заважати Вам, - сказав вартовий. Я нічого не сказала у відповідь, а лише кивнула і подарувала йому легку усмішку.

Дочекавшись коли вартовий зникне з мого поля зору, я наблизилась до потаємного проходу, оглянулась довкола, щоб востаннє переконатися, що нікого немає поруч і, що ніхто не побачить як я туди заходжу. Я знайшла ту саму цеглинку, яка була не така як інші, я натиснула на неї і переді мною невеличка частина стіни роз'їхались в різні сторони, відкриваючи мені прохід. Я сміливо зайшла всередину. Як і першого разу, зробивши лише пару кроків вперед за мною відразу зачинилися потаємні двері.

Ідучи до світла, що випромінювало в кінці коридорчику, я все думала, що ж зараз поробляє Лафейсон і як він зустріне мене на цей раз. Потрапивши в велику та світлу кімнату, я нарешті побачила його. Принц лежав на ліжку і щось підкидав вгору. Здається то був келих...так це був він.

Коли я підійшла ближче до магнітної стіни, Локі зловив келих і не підкидаючи його знову, хитро усміхнувся. Ковзнувши очима по його ідеальному тілу, я ковтнула в'язку слину, що почала набиратися в моєму роті, лише від одного його вигляду.

Не зволікаючи, я сміливо зайшла до нього всередину і стала біля його ліжка. Коли я вже була там, Локі змінив своє положення, він сів на ліжко, опустивши ноги на підлогу.