~АСК №2~

10 2 0
                                    

Звичайний зимовий день. Надворі знов шумно: монстрики вже встигли прийти зі школи раніше, ніж зазвичай. А в будинку панували запахи нових кулінарних шедеврів нашого дуету. Фіна та Папірус любили обмінюватися досвідом у цій сфері. Чара ж просто літала над ними. Їй було трохи жаль, що вони ніколи не смакували корице-ірисковий пиріг Торіель. Ну а друга купка кісток сиділа на дивані у вітальні, стежачи за кухарями та інколи гортаючи новини в MettNews.
Раптом телефон задзвенів.

Сем: - Опа, нові питання з'явилися.

Оглянувшись, він прошмигнув до себе в кімнату. Ну як... Телепортувався, аби його не помітили. Цей скелет давно навчився робити це беззвучно. Та й на кухні Папс і Фіна так захопилися, що навіть не помічали, що за ними стежили з вітальні.

Сем: - Треба до Феді навідатись. Так... Які ж там координати?

Він почав налаштовувати свій браслет, який чимось віддалено нагадує смарт-годинник. Добре, що на ньому збереглися координати. Скелет повільно відкрив білий трішки глючний портал.

Сем: - Надіюсь, відкрив я його не дуже гучно) *стрибнув у портал*

За порталом знаходився старий сосновий ліс. Знаючи дорогу, Сем без страху та сумніву пішов вглиб. Тут було доволі спокійно й тихо. Щоправда, тут снігу ледве не по коліна.

Через кілька хвилин він дійшов до старого будинку на дереві. Невелика хатина побудована з деревини, але якийсь фрагмент стіни був із червоної цегли, над яким виднілися димохід та сіруваті клубки диму. Було видно, що в ньому хтось живе. Перед входом був балкон, з якого мала б висіти драбина. За для безпеки, її спускають тільки знайомим, а іншим наверх шлях закритий.

Сем: - РАПУНЦЕЛЬ, РАПУНЦЕЛЬ. СПУСТИ СВОЄ ВОЛОССЯ. >:)

У будинку:

Федько сидів собі тихо-мирно коло вікна, чай пив та улюблену газету читав. У каміні з цегли догорали останні дрова і тепло розходилося по всій кімнаті. Ніщо не зможе зіпсувати цей день.

*крик з вулиці*

Федя: - Ну хто там розкричався?
*вийшов з хатини й поглянув униз* Ааа, то ти.
Сем: - Ну ніби ще хтось твою адресу знає. Скинь драбину, не хочеться магію просто так витрачати.
Федя: - Зачекай трохи, зараз скину. Але ще хоч раз ти мене Рапунцель назвеш, кістки переламаю... (ー_ー )
*щойно він опустив драбину, скелет прудко піднявся по ній на верх*
Сем: - Ну домовилися ;)
Федя: - Проходь всередину, бо замерзнеш.
Сем: - Дякую, але я вже промерз... До кісток :)
Федя: - *посміхнувся* Та добре, зараз погрієшся трішки. Завари чаю, а я дров принесу.

~°АСК персонажів Underlive°~Where stories live. Discover now