*передісторія*
* 2012 рік. 26 Вересня. Середа *
(Від лиця К'яри)
Скоро велика перерва, і мої однокласники запропонували сходити до нашої першої вчительки. Я була не проти, так як, наша перша вчителька моя мама, але йти з однокласниками з якими я майже не спілкуюсь не дуже цікаво, тому я пішла до однокласниці, з якою ми познайомилися в першому класі і одразу же потоваришували, її звуть Воніль, достатньо цікаве ім'я. Ми сиділи на уроці української мови, я відірвала один листок від блоконота і написала на ньому:
"- Вонііііль"
Благо ми сиділи за однією партою, тому, не великий листочок було легко передати подрузі без палева.
"- Так К'яра?"
"- Пішли з однокласниками до нашої першої вчительки?"
"- Ну ходімо, коли?"
"- Після цього урока"
"-Окей"
Через деякий час урок був закінчений, ми зібрали свої речі, взяли рюкзаки і я схопила подругу за зап'ястя і повела її до іншого однокласника, який, якраз запропонував піти до нашої вчительки.
К(К'яра)- Сем! Воніль йде з нами!
С(Сем)- Привіт Вонілі, чудово, всі вже як раз зібрались, ходімо
В(Воніль) - І тобі привіт Сем
Чаерез декілка хвилин ми дійшли до кабінету, ми простояли секунд п'ять, і Адам спитав:
А(Адам)- Хто піде першим?
К - А ти що боїшся?
Що ж буду чесна, я люблю підколювати людей, тому і Адам не залишився без моїх підколів.
А - Тьфу на тебе, просто уявив, відкриваю двері а там, кіндери мініатюрні
В- Адам, ти теж таким був
