Ти ключ🗝

Я вже вкрав твоє серце

Сьогодні Сані виповняється 18 років, вона навчаєтся в Університеті на художника. Дівчина дуже любить малювати, вона цім наповняє себе. Сана живе одна, так як іще в дитинстві її батьки загинули при пожежі.
У дівчини є лише одна подруга і звати її Роза і їй також 18 років.

Сані ішла в університе як не в чому не бувало. Вона дійшла до перешоходу, дождавшись зеленого світла дівчина пішла у перед. Але тута вона перестрілася поглядами із незнакомим чоловіком, навколо них нібито завмер час. У чоловіка був холодний погяд, а у Сані здивовани. Між ними відбулася ніби якась хімія, дівчина пройшла далі. Йшовши по дорозі вона не розуміла чому у неї із голови не вилітав той чоловок, той суровий його погляд.
Роза: Сонце привіт. - Сані пройшла мімо і не почула Розу.
- Аговв Саніі, привіттт. - помахала рукою перед очима.
Сані змагнула в сторони головуою, тим сами прийшла в себе.
Сані: - Оо привіт.
Роза: - Ти про що це задумалася?
Сані: - Та так не прощо.
Роза: - Так ти в когось закохалася, а я про це навіть не знаю. - сердито сказала Роза
Сані: - Як би я в когось закохалася, то ти б про це сама перша дізналася.
Роза: - Ай ну ладно - Роза спомнила що нисла в руках, вона простянула до Сані упакунок.
Роза: - Тадамм, це тобіі. З Днем Народження Зайка❤️
Сані: - Божечкіі ти пам'ятаєш.
Роза: Звісноже я пам'ятаю коли в моєю подругі день народження.
Дівчина чучуть сплакнула.🥺
Роза: - Ей, ну чого тии, не плачч. - і обійняла свою подругу.
Сані: - Це сльози радостіі, я така рада що в мене є тии. - і обійняла її у відповідь.
Роза: - І я такожж. Добрее пішли вже на пари, а то запізнемся.
Дівчини взяли один одно під ручку і пішли в аудиторії. Вони говорили і сміялися. Началася пара, і у кабінет постукав ректор
Ректор: - Доброго дня всім.
Всі учні всталися і привіталися.
Ректор: - Я вибачаюся вчителю Юн, я у вас заберу Сані?
Юн: - Так звіно, Саніі- покликав вчитель, і дівчина встала.
Сані: - Так учителю.
Юн: - Ректор просить тебе.
Сані: - Так звісно - дівчина зібрала речіі зі свого стола, подивилася здивованим поглядом на Розу, і пішла до вихода.
Зайшовши в кабінет Сані побачила що який чоловік сидів у креслі.
Ректор: - Проходь Сані, сідай будь ласка.
Дівчина пройшла в кабінет і сіла за стілець.
Ректор: - Познайомся це Кім Техьон він наш спонсор університету. - і показує рукою на чоловіка який сидів навпроти неї.
* Хвилиночку я його десьь бачилаа.* дівчина задумалася а потім пригадала * Точноо, хіба це не той чоловік з якім я сьогодні перестрілася поглядами, у нього навіть зараз серйозний вигляд*
Те: - Не могли б ви вийти, я хочу на одинці поговрити.
Ректор: - Оо так звісноо. - і ректор вийшов із кабінета. Ректор послухався його томущо Техьон був дуже вліятільна людина.
Сані: - Я вибачаюся, але ми навіть не знайомі, про що ми іще можимо говрити?.
Техьон мовчки сидів і роздивлявся дівчину.
* Він явно який странний*
Сані: - Гейй, містерр......альооо.!Про що ви хочите погорити??
Те: - Я всетакі знайшов тебе.
Сані: - Щоо? Ви про що вообще? Ладно напевно я піду. - Дівчина хотіла встати із стільця. Як чоловік вспів заблокувати руками вихід, він нагнувся до її обличчя
*Чортт  він так близькооо* Дівчини литце почало красніти від неловкості.
Техьон спокіним голосом промовив
Те: - Ти нікуди не підиш.