Забуте життя русалки

Початок життя Ледіанни

Ледіанна не виходила з кімнати дуже довго. Та прийшов її друг крабик Ерік.
Л: Еріку привіт що там в морі?
Е: Все добре твоя сестра з нову не слухається батьків і випливає на поверхню.
Тут почувся стукіт і ввійшла мама русалки.
М: Доню рада тебе бачити принесла тобі їжу, щоб ти змогла спокійно метиляти хвостиком.
Л: Я дуже рада, що ти про мене піклуєшся
Мама швидко усміхнулася
Л: Але ти просто хочеш поприбирати в кімнаті.
М: Доню візьми трішки речей і виплив в море! Ти маєш з нати що таке радість!
Після ціх слів Ледіанна взяла свою улюблену книжку ,,Стріла життя'' та попливла в море.

Вона сиділа з Еріком та читала книжку. Краб відповів.
Е: Як ти можеш це читати життя іде і нам потрібно щось робити.
Л: Якщо б все було так просто.
Н: Оууу... сестро а ти не переплутала кімнату з морем.
Подруги Нені: Ахаххаххахахахахаххахахахах
Л: А ти хочеш ніколи не бачити ціх жалких створінь!
Ледіанна показала на подружок.
Н: Щооооооо!!!!
Л: Ну бо я можу розказати тату що хтось випливає на поверхню.
Нені затихла та сказала.
Н: Маленький виродок...
Сестра попливла далі.
А Ледіанна задивилася на поверхню.
Л: Цікаво, як там?
І вона розуміє, що її цікавість не зупинити.