Пов'язані коханням

Глава 7

АРІЯ

Жовтневе сонце цілувало мою шкіру, коли ми вийшли з нашого приватного літака, припаркованого в аеропорту Палермо. У той час, як погода в Нью-Йорку була сірою та дощовою, сонце та тепло вітали нас на Сицилії.

Я підняла обличчя, насолоджуючись дотиком сонячних променів до шкіри. Готуючись до теплого клімату, я одягла помаранчеву максі сукню з ефектом омбре та золотий пояс, що підкреслює талію, а також мої улюблені золоті сандалі на плоскій підошві.

Лука міцніше стиснув мою руку, і я глянула на нього, виявивши, що він загрозливо хмуриться на нашого пілота, який витріщався на мене. Я потягла його за руку, і він зосередився на мені.

- Ти занадто гарна.

- Знаю, - сказала я зі сміхом. - Ходімо. Я хочу побачити яхту, - саме так, а ще я хотіла піти від пілота до того, як Лука вирішить відірвати йому кілька кінцівок.

Коли ми вийшли з аеропорту, водій чекав нас біля білої Maserati.

- Це солдат Сицилійської Сім'ї. Мій двоюрідний дідусь Капо.

Мої очі розширились.

- Невже? Ти зустрічався з ним раніше?

- Двічі. Він не був на похороні мого батька, бо на той час йому робили кардіостимулятор. Йому за сімдесят, тож у якийсь момент його онук Алессандро займе його місце.

- Не його син?

- Мертвий. Вбитий Каморрою. Вони правлять Неаполем.

- О. Як щодо Каморри в Штатах?

- Вони тримаються на Заході..

Ми підійшли до машини. Наш водій, високий темноволосий і бородатий хлопець, приблизно віку Луки, потиснув йому руку і представився Алессандро італійською. Лука, здавалося, здивувався, потім сказав італійською.

- Давно не бачилися. Я не очікував, що мій двоюрідний дідусь надішле нам назустріч власного онука.

Алессандро схилив голову.

- Це знак поваги.

Він повернувся до мене, і швидко оглянув мене, перш ніж зустрівся зі мною поглядом і заговорив англійською з акцентом.

- Для мене велика честь познайомитися з жінкою, яка принесла перемир'я між Нарядом та Фамілією.

Я мало не закашлялася.

Пильний погляд Луки зупинився на іншому чоловікові.