Stupid idea

частина 2

Якщо чесно, Техьону страшно йти в школу після того, що вчора трапилось.

Ні, він може повірити Чонгуку. Щиро хотів би цього. Але мозок безкінечно повторює «не роби!».

Техьона зовсім трохи бісить те, що Чонгук поводиться спокійно, коли бреше йому в очі.

Пх, хоче потоваришувати... Та клав він на таку дружбу! Які кляті відносини можуть бути, коли на тебе роблять парі? А коли це стосується кохання?

Він не глухий, хоч більшу частину часу проводить у навушниках. На що надіявся Чонгук та усі його друзі, коли розмовляли про нього при ньому.

Дотепер він справді вважав цю трійку хорошими. Принаймні нормальними. Вони приймали участь в змаганнях, непогано вчились, хоч і не на відмінно, але ніколи не дерзили вчителям. Техьон не помічав їх за школою, де постійно курять. Вони не приходили у бар, де він працює, хоч цей заклад переповнений малолітніми школярами після п'ятниці.

До роботи Техьон ставився відповідально: як змішувати напої, в якій пропорції, запам'ятовував швидко. Джун Хо - інший бармен, котрого іноді доводиться заміняти у свій вихідний - його навчив декільком трюкам за що він безкінечно вдячний. Наставник у нього просто чудовий, приємний у спілкуванні. Він звичайна, нудна людина серед натовпу.

Можливо, саме це й привернуло увагу Техьона, що все життя не любив прикутої уваги до своєї особистості.

Чонгука ж навмисне через це й відштовхує. Лаявся, кричав вдома у подушку та впадав у коротку дипресію, що більш схоже на звичайне вигорання. Місяць часу трясця треба витерпіти й ігнорувати.

Часом це нагадувало якийсь клішованої сюжет дорами. Тільки в житті кінець такої драми не буде щасливим.

Помітити його розсіяність і нерозуміння міг хіба Джихун - інший хлопець, який все хитав головою і обзивав їх придурками, коли друзі просили розбити руки.

Проте Техьон не хоче виправдовувати нікого. Просто нехай час в цьому місяці йде трохи швидше.

Попри переживання, нічого не відбувається: світ не зупиняється, життя не руйнується.

В клас Кім заходить тихо. Дехто з однокласників вітається з ним. Кім мовчить, але посміхається у відповідь. Сідає на своє місце, дістає підручник та пенал, готуючись, коли помічає...