Похмурі вулиці міста освітлює тепле сонечко в злегка туманну погоду.. навколо кружляє жовтогаряче листячко, поки по тим же вулицям чутно різні кроки.
Навколо все таке тихе і спокійне.. здається от от це все має зіпсувати дощ, але його нема вже як 2 дні, що до доволі дивно, так як осінню дощ це не рідке явище.
Здається дощ це не так вже й погано але не зараз.. так як прогнозували що буде не дощ, а сильна злива.
Мабуть тому зараз всі намагаються як тільки можна швидше дібратись до своїх домівок, а ті хто не встигають заходять в будівлі поруч.
А деяким і не треба.. це стосується як мінімум відвідувачів та працівників одного з кафе в місці, де доволі таки багато народу. Зазвичай ця кафешка особливо в будні дні пустує, але в середині листопада тут не можливо побачити хоча б один вільний столик. Хтось приходить сюди щоб попрацювати або повчитись під спокійну музику. Хтось щоб потусити в приємній компанії. А деякі щоб знайти об'єкт нової симпатії.. саме останнім зазвичай і зайнята не одна ж відвідувачів, а бариста що працює тут по вечірнім змінам.
Дівчина з доволі довгим зеленим волоссям зав'язаним в довгу та густу косу тільки но одягла камінь ілюзій що б скрити свої недоліки обличчя спокійно повернулась до кавового апарату. Прохрустівши пальцями особа на бейджику якої було написано ім'я "Еміра" спокійно почала робити каву одному з клієнтів.
Бурштинові очі спокійно пробіглись поглядом по залу в якому було достатньо відвідувачів і то навіть більше ніж зазвичай. Воно й не дивно, так як в вихідні тут більше людей, хоча і в п'ятницю не мало..
— вибачте? — голос Блайт був доволі м'яким і спокійним звертаючись до шатенки яка замовила в неї каву — я можу дізнатись ваше ім'я? — запитання було злегка дивним, так як каву вона одразу віддасть самій клієнтці..
— Вайні — коротка відповідь послідувала від відвідувачки, верогітніше за все навіть не звертаючи увагу на питання просто даючи відповідь.
Так чи інакше вже не важливо, зелено-волосяній це було лиш на руку і забравши стакан з кавою почала наливати молоко створюючи гарний малюнок котика.
Додавши всі інші інгредієнти по "клацу" пальця в руках Блайт з'явився маркер спокійно написавши на самому картонному стакані ім'я клієнтки з сердечком поставивши каву перед останньою накривши стакан кришкою.
Шатенка не одразу помітили надпис але як тільки помітила підняла погляд зелених очей в очі баристи яка лише підморгнула.
