Темні сили

Частина 3

На слідуючий день ніндзя хотіли трохи блище познайомитися з Наомі,адже після довгих вмовлянь залишитись в храмі дівчина вирішила все-таки залишитися. Ву виділив для неї окрему кімнату,як у інших.

Ранок. Я прокидаюся від того,що набридливий промінчик сонця пробивається до мене в кімнату через маленьку дірочку між шторами і попадає чітко мені в око. Сонно тру очі,намагаючись піднятися з ліжка. Непрокинуйшись,сонними очима оглядаю кімнату,кімната в темно фіолетових кольорах,біля ліжка маленька тумбочка на якій стояв невеличкий годинник який показував 8.27.В кімнаті,ще знаходилася невеличка шафа в якій були обережно складені речі.   "-Дивно я ж собою ніяких речей не брала."-подумала про себе Наомі.  Дівчина вирішила подивитися що за речі лежали в шафі. Знову ж таки речі були в темно фіолетових кольорах,кімоно,футболки,шорти,кофти.

Поки Наомі розглядала речі,в кімнату хтось постукав.
-Заходьте!-голосно крикнула дівчина,щоб людина яка стояла за дверима чітко почула.В кімнату зайшла Нія.
-Доброго ранку,як спалося на новому місці?
-Добрий,спалося досить добре.
-Прекрасно,тоді збирайся та спускайся в низ до нас,ми хочемо ближче познайомитися,ванна навпроти твої кімнати.
-Емм... Так звісно я скоро спущуся
Коли Нія вийшла з кімнати,Наомі почала робити свої справи.

Дівчина спускалася по сходинах в залу,в якій вчора відбувався в одну мить приємний та не дуже діалог. Вона досі не могла повірити,що вона знайшла свою справжню матір та брата. Вже спустившись,на дівчину чекали всі присутні в кімнаті.
-Доброго ранку всім!-привітливо привіталася Наомі.
- Привіт!-привіталися всі разом вони.
-Ти будеш снідати,бо ми вже поснідали?-сказав Кай.
-Та ні дякую,я ще нехочу поки що їсти.-сказала дівчина.
-Тоді давайте познайомимося ближче?-говорила Нія.
-Емм...Так давайте тільки давайте ви мені будете задавати питання а потім я вам?
-Так, гаразд.-Говорив Коул.
-Наомі розкажи будь ласка як ти потратила до інтернату?-Говорив Ллойд
-Я не пам'ятаю як я туди потрапила,але я пам'ятаю що мені було 2 роки. Мені там взагалі не подобалося адже з мене там насміхалися за мою фігуру,колір очей їх мій не влаштовував для них він був занадто яскравий. За колір волосся,я була одна блондинка в моєму класі,в 15 років а з відти втікала,шукати мене ніхто не збирався,я там нікому потрібною не була.-З трохи скляними очима я розказувала їм цю історію,адже згадувати це мені було недуже приємно.
Ллойд підійшов до мене та міцно обійняв,та говорив мені на вухо.
-Пробач мене будь ласка,що я не був тоді з тобою разом. Пробач мені,що не зміг захистити тебе. Пробач.... Я його обійняла навзаєм та говорила.
-Тут немає твоєї провини,ти невинен.-Я вже ревіла від цього всього.
-Давайте краще ви щось про себе розкажіть-сідаючи на місце казала Наомі
-Ну Зейн у нас ніндроїд
-Нінд...хто?

Тут Зейн змінив свій зовнішній вигляд,і переді мною тепер сидів не блондин з голубими очима,а робот?
-Аааа,я тепер зрозуміла.
-Ще у нас в команді є дівчина ніндроїд Піксель,зараз вона працює нас новими робо-костюмами.
-Класно,то ви з Піксель зустрічаєтеся?-запитала я у Зейна.
-Так ,ми разом. Ще у нас разом Джей і Нія.
-Прикольно,хахаха
-У Кая теж є майже дівчина-сказала Нія усміхаючись. Кай навіть трохи почервонів.
-Вона не моя дівчина,ми з нею познайомилися на турнірі стихій,нинішня володарка Бурштину. Її батько майстер Чен,хотів забрати всі сили стихій для себе,щоб стати Анакондраєм.
Зараз Скай продовжує бізнес свого батька,в неї свій ресторан локшини.