Як тільки Альбіна прийшла додому то відразу глянула на години 12:16, принципі можна не спішити я ще встигну подумала дівчина і пішла у свій гардероб що підібрати собі якісь речі:
-Хм...ну і що мені вибрати?
Проблема була в тому що вона ніколи незнала що можна вибрати,хоча у неї було повно різної одежі.У неї було більше 30 платтів а за шатани,кофти,майки взагалі краще промовчати.Вернемось до Альбіни простоявши у гардеробі вона вирішила взяти шорти і топ які вона майже ніколи не одягала.Одягнувшись вона пішла ще підмалювати вії та губи і вже о 12:38 вона була готова.Так як їй до цього магазину треба було йти приблизно 2-3 хилини вона вирішила сісти і почекати деяки час, як тільки дівчина сіла то роздався телефонний дзвінок:
-Ало!?
-Ало привіт! це я Тася!
-Тася!?привіт а де ти достала мій номер телефону?
-Мені Максим дав твій номер.
-Чекай...А як ти взнала що у нього є мій номер?
Декілька хвилин Тася просто мовчала,Альбіні це показалось досить дивним.
-Єй...ти ще тут?
-Так...
-Ну так як ти взнала що у Максима є мій номер телефону?
-Та я просто бачила як ви говорили, потім коли прийшла додому подумала що ми навіть не обмінялися номерами телефону ну і я написала до Максима думала можливо хоч ви моєте номер один одного...
-А ну ясно.
Альбіні це здалось досить дивним тай навіть голос Асі був не такий як завжди,він був якбуто збентежений чи наляканий...
-Єм...чуєш я ж дзвоню для того щоб спитати де ти є?а то я вже буля магазину.
-А блін точно...
-Ти що забула?
-Та ні не забула просто заговорилась з тобою,а так то жди зараз 5 хвилин і я прийду.
-Окей.Поклавши трубку дівчина поспішила до Тасі і вже через 4 хвилини була біля неї.Привітавшись вони пішли прогулятись у парку та в інших гарних місцях так як місто у них було дось велике то таких місців так було дуже багато.Час пройшов досить швидко дівчата навіть незамітили як вже наступив вечір.Їй було так весело з Асею що вона зовсім забула про Максимо і коли вона в якийсь момент вона згадала що у неї має бути зустріч з хлопцем перше що вона зробила це глянула на години було 16:57:
-Блін Ась вибач, мені потрібно йти...
-Що?вже?
-Так, у мене має бути зустріч з Максимом.
-Щоооо? реально?
-Так, давай ми якось з тобою потім спишимся чи ти подзвониш до мене або я подзвоню до тебе добре? а то я реально спішу.
-Так звісно коли прийдеш додому після прогулянки подзвониш до мене розповісиш як все пройшло гаразд?
-Звісно!Дівчата попрощались і пішли по домам.А Альбіна як тільки прийшла додому подзвонила до Максима і сказала що вона вже дома і він вже може через трохи підїхати,а також в цей час поки вона говорила по телефону вона пішла у гардероб щоб вибрати якусь сукню,сукню вона довго не вибирала відразуш взяла свою улюблену чорну,з оголеними плечима,вирізом на груді і довгими рукавами.Як тільки вона закінчила робити всі свої справи вона почула як до неї задзвонив телефон,це був Максим який вже чекав дівчину біля її дому.Одягнувши чорні туфлі які дуже підходили до її сукні вона вийшла на вулицю і побачила Максима з вликим букетом квітів:
-Привіт!
-Єй...Привіт!Ти така гарна!
-Дякую!
-Цей маленький букет квітів для тебе!
-Ти що смієшся?він дуже великий!Тюльпани мої улюблені квіти!як ти взнав?
-Хах,як я взнав?
-Так!
-По твоїм очам!
-Хах,це як?
-Ну добре якщо насправді, то я бачив як дивилась на Тюльпани в школі...
-А знаєш, ти перша людина яка вгадал з першого разу які квіти мої улюблені!
-Хах,бачиш який я уважний!
Альбіна всьоголиш подивилась на нього і усміхнулась.
-Куди підем?якщо хочеш ми можемо піти в парку погуляти там зараз гарно!
-Гаразд!Тай насправді в парку було реально дуже гарно,так як він був дуже великий,і на деревах в парку весіли гарні гірлянди які освіщували ціли парк.Не дивлячись на те що ніч але людей там завжди ще більше ніж вдень.Тому коли Максим і Альбіна прийшли до парку і побачили там дуже багато людей вони навіть не здивувались.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Останній поверх
Roman pour AdolescentsНелегке життя 14-річної Альбіни яке спочатку грає з нею жорстоку гру та показує їй не невисть до себе і до всіх але як тільки все починає налагоджуватись воно знову завдає Альбіні невиліковну біль після якої дівчина невитримує та йде на останній пов...