Перший зустрічний

Частина 5

Два тижні пройшли дуже швидко хлопці навіть не помітили, наскільки швидко вони пролетіли. Чуя вже зібрав свої речі і був вже готовий йти до себе додому, але до нього подзвонив Фуміо.Чоловічий голос з того боку почав говорити першим.

-Чуя,я не знаю як тобі це сказати-неспокійно сказав чоловік
-Що вже сталося?
-Розумієш....твоя мама померла сьогодні-тремтячим голосом сказав Фуміо
-Ні,ні,ти брешеш-таким же тремтячим і мало не плакав говорив Чуя
-Чуя, на жаль я не брешу-все таким же тремтячим голосом сказав Фуміо.

Чуя впав на підлогу Дазай одразу ж до нього підбіг і почав обіймати.

-Чуя,скажи де ти зараз я за тобою приїду

Дазай бачучи те, що Чуя не зараз не в змозі щось говорити він взяв його телефон.

-Доброго ранку можу я дізнатися з ким я говорю?-поцікавився шатен
-Ви хто?
-Я хлопець Накахари Чуї
-Я його батько,Накахара Фуміо- Осаму здалося це ім'я знайомим але він не став нічого говорити про це,натомість він сказав Фуміо:
-А що ви сказали Чуї, що він зараз сидить на підлозі та плаче і як його заспокоїти?
-Так кажи адресу я зараз приїду і постараюся його заспокоїти
-Добре ось адреса**** 
-Все я вже їду дай йому поки що морозиво
-Зараз, а як це має допомогти?
-У дитинстві у Чуї помер пес і я йому дав морозиво, це йому трохи допомогло.
-Дивні якісь у вас методи заспокоєння
-Все я не можу вже говорити-Фуміо кинув слухавку

Дазай пішов на кухню і відкрив морозилку та взяв морозиво.
Шатен поставив це морозиво у залі на журнальний столик.Осаму прийшов до Чуї у перехожу і взяв його на руки та поцілував його в лоб Чуя притиснувся до Дазаю і вп'явся в нього нігтями так наскільки міг.Дазаю було трохи боляче знаєте не так і приємно коли в тебе нігтями впялюються але Дазай вдавав,що йому не боляче.Прийшовши в зал, Дазай посадив Чую на диван і почав годувати його морозивом Чуя не хотів їсти та й відвертатися від ложки з морожиним також не хотів він нічого не хотів.

-Чууя,будь ласка з'їж  цю ложку морозива-на ці слова Чуя помахав лише головою
-Та що там сказав тобі батько,що ти досі не заспокоївся і навіть морозиво не допомагає,я знав,що морозиво не заспокоїть людину
-У..він мені сказав..що моя мама.....померла-тремтячим голосом сказав Чуя шатена ці слова ніби струмом ударили він знав,як це боляче усвідомлювати,що твоя мати померла.Дазай підсів ближче до Чуї і обійняв його вони так сиділи мовчки поки хтось не постукав у двері.