Перший зустрічний

Частина 6

Сьогодні була похмура погода йшов дощ вставати зовсім не хотілося але треба було вставати.Дазай встав першим точніше,як встав він розплющив очі першим.Біля нього лежало тіло рудого хлопця,шатен наблизився,до його вуха і легенько вкусив від чого рудоволосий прокинувся.

-Осаму,ти чого?-трохи дратівливо сказав Чуя
-Гей не гнівайся на мене,я всього лише хотів тебе оригінально розбудити
-І що вийшло?
-Не дуже,гаразд,давай вставати нам до школи треба йти чи ти не підеш?
-Ні,я залишусь в дома.Я ще не можу відійти від вчорашнього
-Розумію,я б залишився з тобою, але мені потрібно на роботу

Десь через пів години Дазай пішов до школи.У школі не було нічого не звичайного всі вчилися або ж просто робили вид, що вони вчаться.Сьогодні останнім уроком у 10А була література.

Останній урок скінчився, щасливі
діти радісно виходили з класу, тільки Ацуші підійшов до Дазаю.

-Дазай-сан,а де Чуя?
-Він сьогодні залишився вдома
-Він захворів?
-Ні
-А можу я дізнатися, що з ним?
-Вчора в нього померла мати, тому він залишився вдома
-Можу я його відвідати?
-Так,зараз разом підемо,я тільки в учительську зайду за своїми речами
-Добре

Дазай та Ацуші прийшли до шатена додому.Дазай запропунував Ацуші присісти на дивані, а сам пішов до Чуї сказати йому,що прийшов його друг але минуло хвилин десять, а Осаму ще не прийшов до зали."Дазай-сан так сумував за Чуєю що не хоче його відпускати і залишився з ним забувши що я ще тут сиджу"промайнуло в думках Ацуші через п'ять хвилин Дазай все-таки  спустився до Наккджими.

-А де Чуя?-запитав Ацугі
-Його на другому поверсі немає
-Можливо він на першому поверсі?
-Якби він був на першому поверсі він би почув,як ми прийшли 
-Тоді де він?
-Не знаю.Зараз йому зателефоную

Дазай почав шукати свій телефон щоб подзвонити до Чуї .В цей час Ацуші розглядав невелику кухню, яка була з'єднана із залом на холодильнику, хлопець побачив записку він відразу ж її взяв до рук і поніс її до Дазая.Осаму знайшов свій телефон і коли він хотів його включити так як він був виключений,його відволік Ацуші.

-Дазай-сан,дивіться я знайшов записку,швидше за все її залишив Чуя!

Акутагава віддав записку Дазаю.У записці було написано це:

"Дазай я піду погуляю не довго.Пишу записку тому,що ти не брав слухавку.

Скоро буду."

-Чуя до мене дзвонив?

Дазай взяв свій телефон який був вимкнений,коли хлопець його ввімкнув він побачив кілька пропущених дзвінків від Чуї.

-Напевно, треба подзвонити до Чуї
-Ага

Дазай подзвонив до Чуї але той не відповідав на його дзвінки відповідав тільки автовідповідач, Дазай почав трохи панікувати.

-Ацуші,ти знаєш,де любив гуляти Чуя?
-Не особливо,але я думаю він пішов би гуляти біля мосту
-Добре їдемо туди

Вони поїхали до мосту про який говорив хлопець.Коли вони приїхали то вирішили розділилися,щоб швидше  знайти Чую.Дазай біля однієї з лавок знайшов викинутий телефон,цей телефон належав Чуї.Дазай не міг його переплутати з якимось ще телефоном.Хлопець вирішив відвезти Ацуші додому той не заперечував, бо час був пізніший і на дворі вже включали ліхтарі.

Коли шатен відвіз Ацуші додому він вирішив поїхати до свого батька шатен не дуже хотів його бачити, але заради Чуї він готовий був потерпіти.Хлопець приїхав до офісу портової мафії і одразу ж подався до кабінету свого батька.

-Що ти зробив із Чуєю?
-Про що ти говориш?-Морі не розумів про що говорить Дазай
-Не прикидайся
-Що трапилося?
-Сьогодні коли я пішов на роботу Чуя був у дома, коли я прийшов додому його там не було.Потім я поїхав до мосту там я знайшов його телефон.Скажи ти якось до цього причетний?
-Ні.Навіщо мені твій Чуя?
-Тоді, де він?
-Ти дзвони до лікарень, поліцейських ділянон,моргів?
-Ні якось про це не замислювався
-Ну так зараз зателефонуємо
-А може він у свого батька
-Можливо
-Морі,дай свій телефон
-По-перше чому ти звертаєшся до мене по імені, а по-друге навіщо тобі мій телефон?
-Добре татусь дай мені свій телефон
-Навіщо? 
-Щоб зателефонувати до батька Чуї
-З чого ти взяв, що в мене є його номер 
-Батько Чуї це Фуміо Накахара
-В нього є син?!
-Так,ти що не знав?
-Він ніколи не розповідав

Морі набрав Фуміо і попросив його приїхати той погодився.

Продовження у наступній частині....