Коханий зі сну

Пікнік

Джинні вже прийшов в парк, а через пару хвилин прийшов Хо.

- Привіт ну, що там в тебе? - запитав Хо.
- Привіт, слухай.

Він розповів все, що з ними відбулося. Він це розказував з таким захватом ніби це найкраще, що сталося з ним в житті.

-Оооо друже вітаю, ти добився свого! - похлопавши Джинні по плечі Хо сказав - Ти як завойовник сердець - по сміючи сказав він.

-Хахаха - посміявся Джинні - Я вирішив зробити йому приємно, тому сьогодні ввечері в нас буде вечеря під зорями.

-Оу чудова ідея - зацінив Ліно.

Хлопці вирішили прогулятися тому зайшли в кав'ярню і замовили кава та й пішли прогулятися по парку.

-Ладно давай мені час, а то роботи багато робити - сказав Хван.
-Добре, успіхів, бувай
-Бувай)

Хлопці розійшлися в різні сторони. По дорозі додому Хван думав що можна підготувати на вечерю.

Прийшовши додому Джинні почав швидко все готувати, щоб встигнути до того як прийде Ліксі. За будинком Ліксі була невелика полянка де Джинні все і приготував. Джинні встиг все зробити й вирішив піти переодягнутися. Через пару хвилин почулися звуки відкривання дверей. Джинні бистро спустився вниз.

-Привіт, як провів день? - запитав Ліксі.
-Привіт, все чудово! - відповів Хван - В мене є подарунок для тебе. Ходи за мною!

Джинні повів Ліксі за дім. Прийшовши на місце Ліксі побачив гарний горизонт.

-Ну як тобі?- запитав Хван.
-Чудово! - він дивився на все це з таким захватом ніби дитина.

Хлопці сіли на покривало і почали куштувати, те що приготував Джинні.

-Ммм смачно - зробив комплімент Ліксі.

Хван ніжно усміхнувся.
-Давай їж, мабуть, точно нічого не їв сьогодні - ніби з якоюсь злістю сказав Хван.

Вони продовжили їсти. Через пару хвилин вони наїлися і лежали дивлячись на зоряне небо. Джинні вирішив включити їхню улюблену пісню "I'll be your man". Ліксі повернувся до нього і почав дивитися на його очі, а потім на губи. Це помітив Хван і також поринув у це відчуття. Хлопці дивилися на один одно, спочатку на очі потім на губи.

Джинні взяв Ліксі за талію і притягнув до себе заставляючи поринути їх в чарівний поцілунок. Солодкий-полуничний смак відчувся в них на губах заставляючи ще жадібніше цілувати один одного. Фонова музика не давала їм відпустити поцілунок. Тихий вітерець розвивав їхнє волосся. Через 5 хвилин вони відпустили поцілунок ще досі дивлячись один на одного.