нехай за вікнами сніг лежить

Прогулянка біля Озера

- Доню, прокидайся
 
*ти подивилась на годинник.. ЩО ВЖЕ 12 ГОДИНА? йой, оце я втомилась вчора ... ніколи так довго не впала.

-всстаю,*позіхнула ти-встаю

ти протерла очі , підняла жалюзі.
мда, що ж мені робити весь день. Напевно все ж доведеться вийти з дому, прогуляюсь зимнім селом,але трохи пізніше.
А зараз переодягнусь.
Ти переодягнули піжаму, пішла у ванну причисатись , вмитись і ТД.
Потім ти пішла снідати, за столом сидів твій брат.

- Доброго ранку, мала

-сам ти малий. Як ти мені вже набрид

-навзаєм) Ладно, заспокойся. Що ти сьогодні робити збираєшся? Може зі мною вийдеш хоч, покажу класне місце. Може друзів знайдеш.

-Може, може. Скільки можна? Шо ти вже придумав? Ти вже когось туди позвав , щоб мене познайомити?

- е, що? Ні, просто сидив в кімнаті і не виходиш. Не хочеш, то і не треба

-ну я то вийду, може з сусідами познайомлюсь .

-ну, ну)

-що??

- та нічого, все я пішов. Давай

- і куди ж це ти намилився?

- на озеро, там всі підлітки гуляють. Піду прройдусб

- ну, добре , йди.
* Матвій вийшов з кухні та одяг куртку, взувся і пішов.
А я ще доїдала сніданок .

коли вже доїла ти пішла у кімнату і дивилась у вікно.
І там твій брат йшов з трьома хлопцями приблизно твого віку.
Надіюсь він до нас їх не веде?..
Матвій попрощався з ними і ті пішли далі, напевно десь поблизу живуть.
- Аня, я в дома
- ага
- ходи сюди
* ти пішла на перший поверх до брата.
- чого тобі?
- ну, що?
-??
- ай, я ж бачив що ти дивилась з вікна) Доречі ... вони майже всі живуть біля нас.
- І? Вони всі якісь дивні. Той гопнік, інший панк , а третій хз хто. Теж якийсь дивний.
-ее, ти шо. Я теж гопнік, шо ти так зразу. Вони нормальні хлопці, можу познайомити
- ага, знаю я оті нормальні. Ні, дякую.
- ну і йди собі , куди шла.
   * блін, може реально вийти з хати, з кимось познайомитись ..
   так все, іду. Іду на те озеро, я дружелюбна, думаю з кимось подружусь. Ти переодяглась , одягнула куртку, шапку, взулась і вийшла. Озеро геть було не далеко.
Ти там побачила якусь дівчинку і з хлопцем який йшов з Матвієм.

-Привіт, я Аня. Як тебе звати?
*дівчинка роздивилась тебе пильно з ніг до голови
-привет.. Полина. А ты сестра Матвея?
   * мг, не звикла я до російської. Але це доволі очікувано, все ж село в Одесі)

- так.. а що таке? він щось за мене казав ?
-говорил, говорил. -сказав хлопчик.
- а.. що казав?
- ну друзей ищешь . Я Антон кстати.
-приємно познайомитись.
- А вы откуда? У нас тут все говорят либо суржыком, либо на русском.
- з Сумської області, переїхали сюди
- прикольно, и как у вас там в Сумах?-запитала Поля.
-нормально))
    * ви розмовляли знайомились , як тут підходять хлопці з якими йшов Матвій.

- Ого, ещё одна украинская говорящая. Ты случайно не сестра Матвея, вхзп
- скорее всего, на.
- ну, сестра. А ви хто? Як вас звати?

- Рома
- Бяша
- зрозуміло. ну, ходімо тоді з нами

* Поліна і Антон повели вас кудись..
   ви гуляли і тут Поліні потрібно було йти, Антон вирішив її провести, Бяша теж кудись пішов. І тут ти лишилась з цим гопарьом

- ну, давай я тебя до дома проведу или что?..-сказвв Рома дуже невпевнено.
- Ходімо

* Ви дійшла додому і треба було вже прощатись.

- Ну это, до завтра.
- Бувай) * ти обійняла його, він трохи почервонів.
- а,ее.. это, Ань, завтра пойдешь со мной и Бяшей вечером гулять? Только втроём.
- ну.. добре, зайдете за мною.
- Ага) давай, пока)
* дивний,але наче не такий вже і телепко ,як я думала. Так ще й посміхнувся дивно. Ну ладно.
Ти зайшла до хати
- ну шо, Анька) Як тобі хлопці?
- хлопці і хлопці. Шо ти прицепився.
* ти пішла у свою кімнату , переодяглась і лягла спати.