Частина 1

25 0 0
                                    

Цукор?

Так будь ласка, 

Чому б тобі не підсолодити моє життя?

Прямо тут, адже мені так це потрібно.

Трохи кохання та крапля співчуття

Maroon 5 ― Sugar

Про смерть бабусі Харі дізналася від батьків практично випадково, коли неспеціально підслухала їхню розмову. Мама з татом без особливих церемоній і навіть якогось сорому говорили про те, як збираються розпоряджатися спадщиною бабусі. Особливого смутку від факту її відходу ні в кого з них не було. Навіть у мами, а вона ― її дочка.

― Бабуся... вона померла? ― дівчина ніяково виглянула з-за рогу і спитала тремтячим голосом. Здається, вона була єдиною в сім'ї, кого ця новина так підкосила та засмутила. Очі опинилися тут же на мокрому місці, але Харі поки що трималася, не бажаючи показувати таким черствим батькам свою слабкість.

― Так, можеш поїхати завтра з нами в її будинок, треба розібрати її барахло, ― беземоційно повідомила мама, і Харі згадала, що всі її родичі останні десять років цуралися бабусі, навіть найближчі, серед яких була і мати дівчини з її братом і сестрою ― дядьком і тіткоб Харі. Причина дівчині була невідома, вона тоді була ще маленькою, коли всі так різко обізлилися на жінку похилого віку, яку дівчинка дуже любила і обожнювала відвідувати її помешкання.

«Не хочу мати нічого спільного з цією відьмою!» ― якось сказала мама, а Харі залишалося лише здогадуватися, чому таку добру жінку, як її бабуся, хтось називає відьмою.

Вона тоді так і не ризикнула спитати. І потім теж. Так і минуло близько десятка років, зв'язок із жінкою перервався остаточно, а зараз з'ясувалося, що її більше немає, а отже, і щось виправити вже пізно. Харі стало нестерпно тужливо, але вона нічого не могла вдіяти, тому лише кивнула на слова матері і зникла у своїй старій кімнаті, в якій мешкала, коли ще жила з батьками. Сльози самі собою полилися, вже коли дівчина залишилася одна. Але вдіяти вже було нічого не можна. Вона втратила свій шанс востаннє побачитися з бабусею, тепер залишалося лише сподіватися, що візит до її будинку, розташованого в одному віддаленому від міста селі, не принесе ще більше болю. Зрештою, тут колись Харі проводила всі літні канікули. Спогади про квітучий дворик і чисто прибраний будинок тут же наповнили серце дівчини приємною ностальгією і їй трохи полегшало.

Чорний цукорWhere stories live. Discover now